Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 278/587/18
провадження № 61-1742св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 24 вересня 2018 року у складі судді Грубіяна Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання державного акта недійсним, припинення та визнання права власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно: 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 та грошовий вклад у відділенні банку. За життя відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 24 лютого
2009 року Третьою житомирською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 набув право власності на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку.
11 січня 2010 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯИ № 123559 на право власності на земельні ділянку площею 0,25 га, що розташована за вказаною адресою, з кадастровим номером 1822084700:02:001:0192 з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.
У подальшому, рішенням Апеляційного суду Житомирської області
від 22 листопада 2010 року у цивільній справі № 2-385/10 визнано недійсним у 1/2 частині вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом
від 24 лютого 2009 року, видане на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку за вказаною вище адресою, визнано недійсною у
1/2 частині реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цей будинок та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину цього житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22 вересня 2017 року Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,125 га для обслуговування 1/4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із наявністю оскаржуваного акта.
25 липня 2017 року вона зареєструвала право власності на 1/4 частину домоволодіння за вищевказаною адресою на підставі вказаного рішення суду.
Вона та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку
АДРЕСА_1 . Проте вона не може оформити своє право власності на частину земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, у зв`язку із отриманням ОСОБА_2 державного акта на право власності на всю земельну ділянку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 123559 від 11 січня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1822084700:02:001:0192 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданого на ім`я ОСОБА_2 ; припинити право власності останнього на вказане нерухоме майно; визнати за нею право на оформлення у власність частини вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 24 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 серії ЯИ № 123559, виданий
11 січня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 з кадастровим номером 1822084700:02:001:0192 та цільовим призначенням для будівництва житлового будинку господарських приміщень і споруд. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що cудом беззаперечно встановлено та не спростовувалось, що сторони є співвласниками житлового будинку за вказаною вище адресою. Статтею 120 ЗК України визначено право власності на земельну ділянку під таким об`єктом нерухомості, а також ділянку, необхідну для його обслуговування. За таких обставин, державний акт про право власності на земельну ділянку відповідача, який позбавляє можливості оформити права власності позивача на частину земельної ділянки під її майном має бути визнаний недійсним.
Стосовно іншої частини вимог про припинення та визнання прав власності суд вирішив відмовити, як необґрунтовані, адже питання про припинення прав власності є похідним від задоволення першої вимоги, а визнання прав власності позивача на певну площу земельної ділянки є передчасним. Визнанню прав власності на певну частину земельної ділянки має передувати розроблення проекту землеустрою і визначення точної площі землі необхідної для обслуговування такої власності, визначення меж тощо.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що сторони є співвласниками 1/2 частини будинку, а оформлений ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку порушує право ОСОБА_1 на відповідну частину земельної ділянки, необхідну для обслуговування її частини будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 ,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, співвласниками якого є сторони у справі, на момент смерті їхньої матері та оформлення спадщини після її смерті, не перебувала у власності спадкодавця. З огляду на це та на норми статті 120 ЗК України, суд повинен був з`ясувати, на яких підставах та в якому обсязі спадкодавець користувався зазначеною земельною ділянкою. Розгляд вимог позивачки про визнання державного акта недійсним був проведений без залучення до участі у справі органу місцевого самоврядування та скасування підстави видачі такого акта - рішення сільської ради. Крім того, судами безпідставно не було застосовано наслідки спливу позовної давності, оскільки право позивачки на оформлення у власність відповідної частини земельної ділянки було порушено з моменту ухвалення апеляційним судом рішення від 22 листопада 2010 року, тобто за сім років до звернення до суду із позовом у цій справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 24 лютого
2009 року Третьою житомирською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 набув право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 .
11 січня 2010 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯИ № 123559 на право власності на земельні ділянку площею 0,25 га, що розташована за вказаною адресою, з кадастровим номером 1822084700:02:001:0192 з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 42).