Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 554/7486/17
провадження № 61-14488св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Лобова О. А., Дорош А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу прізвище змінено на " ОСОБА_1 ") про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позову посилалося на те, що 08 лютого 2011 року між відповідачем та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Отримуючи кредит, відповідач ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку. Однак свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів вона не виконує, внаслідок чого станом на 31 липня 2017 року виникла заборгованість на загальну суму 72 178,65 грн.
Таким чином, банк просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 72 178,65 грн, яка складається з: 1 976,25 грн - заборгованість за кредитом, 61 351,62 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 937,51 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 3 413,27 грн штраф (процентна складова).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів укладення відповідачем кредитного договору, банком пропущено строк позовної давності для звернення з позовом в суд та анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 17 років, тобто до часу настання повноліття.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 вересня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено; рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2018 року скасовано, позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 68 265, 38 грн, яка складається з: 1 976,25 грн - заборгованість за кредитом, 61 351,62 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 937,51 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також сплачений судовий збір у розмір 4 000,00 грн, а всього 72 265, 38 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку між сторонами укладено договір про надання банківських послуг. Суд виходив з того, що банком надано достатні та належні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору з ОСОБА_1, зокрема, анкету-заяву від 08 лютого 2011 року, фотографії відповідача з картками на підтвердження факту їх отримання, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дішов безпідставних висновків про задоволення позову виходячи з наступного.
Зазначає, що укладала з банком лише договір банківського обслуговування пенсійної картки, яку отримала 08 лютого 2011 року. Підписана анкета-заява від 08 лютого 2011 року не містить відомостей щодо видачі конкретної картки. При переоформленні пенсійної картки та в подальшому банк видавав їй картки з певним лімітом, однак жодних дій щодо укладення кредитного договору на відповідних умовах відповідач не вчиняла, використані кошти повертала вчасно, про наявність заборгованості банк не повідомляв.
Вважає, що банк не довів належними доказами укладення між сторонами кредитного договору, оскільки в анкеті-заяві відсутня сума кредиту, умови кредитування, а надані банком Умови і правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою не підписані відповідачем.
Також зазначає, що на час підписання анкети-заяви була неповнолітньою, тому не мала права укладати кредитний договір. На фото з картками, наданих банком, неможливо встановити номер та строк дії картки. А також з них не вбачається дата зйомки, тому ці докази не можуть бути належними.
Відповідач посилається на пропуск банком строку позовної давності, оскільки останнє надходження готівки від позивача здійснено 14 січня 2013 року, а з позовом банк звернувся 13 вересня 2017 року.
ОСОБА_1 вказує, що в анкеті-заяві сторонами не погоджено жодних відсотків, штрафів, пені, неустойки, а отже апеляційний суд безпідставно їх стягнув.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслав до Верховного Суду пояснення, у яких просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року справу № 554/7486/17 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2011 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Згідно зазначеної анкети, ОСОБА_1 просила банк надати послуги з відкриття пенсійної картки для отримання соціальних виплат.
Зазначена анкета-заява відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" не містить даних про отримання кредиту від банку у вигляді кредитної картки з відповідним кредитним лімітом.
Банком надано довідку про надання ОСОБА_1 наступних кредитних карток: № НОМЕР_1, дата відкриття 17 січня 2012 року, термін дії грудень 2015 року; № НОМЕР_3, дата відкриття 28 квітня 2012 року, термін дії жовтень 2015 року; № НОМЕР_2, дата відкриття 14 січня 2013 року, термін дії липень 2016 року. Відповідач не заперечувала щодо отримання вказаних карток.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").