ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 638/19675/17
провадження № 61-10св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" в інтересах якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, постановлену колегією у складі суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання права та зобов`язання подати до Фонду зміни і доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позову вказувала, що 7 лютого 2015 року між нею та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір про надання та використання платіжної карти "Депозитна карта "Дохідна п`ятниця", на виконання умов якого позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . 21 березня 2016 року нею та
ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір № 980-006-000004020 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)". Згідно з пунктом 1 цього договору банк за ініціативою клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку. В подальшому поточний рахунок використовувався для поповнення та зняття готівкових коштів через касу банку, для безготівкових зарахувань та повернення коштів.
21 березня 2016 року та 22 березня 2016 року нею, як позикодавцем, та
Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кредитно-інвестиційний центр", як позичальником, укладено договори "Суперкапітал"
№ 980-006-000208031 та "Капітал+" № 980-006-000208377, згідно з умовами яких ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" отримало у тимчасове платне користування грошові кошти в розмірі 50 000 грн та 20 000 грн відповідно і зобов`язалося повернути їх позикодавцю в установлений договором строк на рахунок
ПАТ "Банк Михайлівський" та сплатити проценти за період користування коштами. На виконання вказаних договорів 21 та 22 березня 2016 року нею перераховано на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти в сумі 50 000 грн та 20 000 грн.
Позивач вказував, що згідно з довідкою про стан рахунку № НОМЕР_1, виданою ПАТ "Банк Михайлівський", на 19 травня 2016 року на вказаному рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський" знаходилися кошти у розмірі
2 882,33 грн, у тому числі: вхідний залишок у розмірі 1 640,52 грн; кошти в сумі 209,03 грн, зараховані на зазначений рахунок 19 травня 2016 року в результаті здійснення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" переказу коштів (транзакції) з призначенням платежу - "Оплата процентів за договором № 980-006-000208377 "Капітал+" від 22 березня 2016 року; кошти в сумі 1 032,78 грн, зараховані на зазначений рахунок 19 травня 2016 року в результаті здійснення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" переказу коштів (транзакції) з призначенням платежу - "Оплата процентів за договором № 980-006-000208031 "Суперкапітал"
від 21 березня 2016 року.
Згідно з довідкою про стан рахунку № НОМЕР_2, виданою ПАТ "Банк Михайлівський", за період з 19 травня 2016 року до 31 жовтня 2016 року,
19 травня 2016 року на рахунок позивача в цьому банку зараховано 70 000 грн, у тому числі: 20 000 грн - з призначення платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000208377 "Капітал+" від 22 березня 2016 року" (платник -
ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр"); 50 000 грн - з призначенням платежу "Повернення договору № 980-006-000208031 "Суперкапітал" від 21 березня
2016 року" (платник - ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр").
13 червня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження з цієї дати тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський", а з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський". Вона звернулась до відповідача з проханням включити її до переліку вкладників, однак їй відмовлено.
За таких обставин позивач просила визнати за нею право на одержання відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування за вкладами за рахунок Фонду за рахунками № НОМЕР_1 на суму 1 241,81 грн та № НОМЕР_2 на суму 70 000 грн, відкритих у
ПАТ "Банк Михайлівський", та зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду зміни і доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно вказаних рахунків у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2018 року, ухваленим у складі судді Омельченко К. О., позов задоволено.
Визнано право ОСОБА_1 на одержання відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунками
№ НОМЕР_1 на суму 1 241,81 грн та № НОМЕР_2 на суму 70 000 грн, відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський".
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський",
№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, тому дійшов висновку про задоволення позову.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року задоволено апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2018 року та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", Фонду про визнання права та зобов`язання подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що спір у даній справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Дійшовши такого висновку, апеляційний суд врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 листопада
2018 року і залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про віднесення спору в цій справі до публічно-правового, оскільки у даній справі правовідносини виникають тільки на підставі цивільно-правової угоди банківського рахунка, які за своєю правовою природою є приватноправовими правовідносинами, врегульовані ЦК України, а відповідно до частини першої
статті 1 ЦК України ним регулюються цивільні правовідносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
У даному випадку Фонд виступає гарантом перед вкладником за виконання банком своїх повноважень і має ознаки забезпечення зобов`язання, передбачені статтями 546, 548 ЦК України.
На думку заявника, апеляційний суд не врахував, що у разі визначення юрисдикційності спору не за змістом правовідносин, що виникли між сторонами, а за розміром вкладу, який підлягає відшкодуванню, без урахування змісту позовних вимог та мети позову - отримати свій вклад і нараховані проценти, чому перешкоджає невизнання уповноваженою особою Фонду як органом управління банком, права позивача на вклад, тобто наявність спору про майнове право, яке підлягає захисту з урахуванням статті першої Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, статей 41 та 55 Конституції України, не ґрунтується на вимогах закону.
Вказаний висновок викладений в окремих думках суддів Великої Палати Верховного Суду Лященко Н. П. і Ситнік О. М. у справі № 127/25132/17
від 14 листопада 2018 року; у справі № 820/893/16 від 17 жовтня 2018 року; у справі № 811/3526/15 від 6 червня 2018 року; у справі № 804/15159/15
від 6 червня 2018 року; у справі № 803/1251/16 від 3 жовтня 2018 року, у справі № 818/377/16 від 6 червня 2018 року; у справі № 815/2229/16 від 31 жовтня
2018 року.
Заявник вважає, що спір у даній справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже за вказаних обставин цей спір має приватноправовий характер і підлягає судовому розгляду в межах цивільної юрисдикції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У квітні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 7 лютого 2015 року ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" уклали договір № 200211418 про надання та використання платіжної карти "Депозитна карта "Дохідна п`ятниця", в рамках якого банком на її ім`я відкритий рахунок № НОМЕР_1 .
21 березня 2016 року ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" уклали договір банківського рахунка "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-006-000040201, відповідно до умов якого позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .
21 та 22 березня 2016 року ОСОБА_1 як позикодавцем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" як позичальником укладено договори "Суперкапітал"
№ 980-006-000208031 та "Капітал+" № 980-006-000208377, згідно з умовами яких
ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" отримало у тимчасове платне користування грошові кошти в розмірі 50 000 грн та 20 000 грн, і зобов`язалося повернути їх позикодавцю в установлений договором строк на рахунок
ПАТ "Банк Михайлівський" та сплатити за період користування відповідні проценти.
На виконання вказаних договорів 21 та 22 березня 2016 року позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" грошові кошти в сумі 50 000 грн та 20 000 грн.
З довідки ПАТ "Банк Михайлівський" від 30 травня 2017 року про стан рахунку позивача № НОМЕР_2 суди встановили, що 19 травня 2016 року з банківського рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" позивачу здійснено повернення коштів в сумі 70 000 грн, які знаходяться на рахунку
№ НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський". Згідно з довідкою
від 30 травня 2017 року про стан рахунку позивача № НОМЕР_3
на 19 травня 2016 року на рахунку позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходяться грошові кошти у розмірі 2 882,33 грн.
21 листопада 2016 року через установу банка-агента Фонду - відділення № 1 ПУМБ в м. Харкові позивачу виплачено частину коштів, які знаходилися на її рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" у сумі 1 640,52 грн.
Судами встановлено, що на підставі рішення Національного банку України
(далі - НБУ) від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" і рішення від 13 червня
2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у
ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з якими розпочату процедуру виведення
ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
На підставі рішення Правління НБУ № 124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"
12 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочата процедура ліквідації банку і виплати коштів вкладникам цього банку.
ОСОБА_1 на адресу відповідача направило заяву-вимогу про включення її до переліку вкладників, проте їй було відмовлено з посиланням на те, що договори від 21 та 22 березня 2016 року № 980-006-000208031 та № 980-006-000208377 укладені нею безпосередньо з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" та вказані договори не відповідають вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб`єктним складом.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.