1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 520/15772/15-ц

провадження № 61-7692св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року в складі судді Пучкової І. М., рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року та додаткову постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн; та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 72 655, 16 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 536 656, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № OD33АЕ00000029, за умовами якого банк надав їй кредит у розмірі 26 850, 00 доларів США, які вона зобов`язалась повернути до 27 жовтня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом.

Того ж дня з метою забезпечення виконання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0029/Р. Крім того, 02 листопада 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 0029/Р2.

У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 02 жовтня 2015 року становить 139 209, 35 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 944 277, 75 грн, та складається з заборгованості за кредитом у сумі 18 358, 88 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 38 271, 40 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 2 940, 00 доларів США та пені за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань у розмірі 76 639, 07 доларів США, які банк просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

Водночас банк зазначав, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стягнуто заборгованість у розмірі 67 637, 99 доларів, а тому просив стягнути солідарно з них різницю від загальної суми боргу, яка складає 72 655, 16 доларів США, що включає в себе 18 202, 01 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом та 54 543, 15 доларів США пені за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 02 листопада 2006 року, а також з ОСОБА_1, ОСОБА_3, поручителя за договором поруки № 0029/P2 від 31 жовтня 2006 року, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором за № OD33AE00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2016 року в загальній сумі заборгованості за кредитом 18 202, 01 долари США, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 1 151 684, 12 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів позичальнику, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 202, 01 долари США та пеня у сумі 1 151 684, 12 грн, які підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 листопада 2017 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, поручителя за договором поруки № 0029/Р від 31 жовтня 2006 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3, поручителя за договором поруки № 0029/Р2 від 02 листопада 2006 року, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2015 року в сумі 18 202,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2015 року складає 384 972, 51 грн, та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 384 972, 51 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а тому невиконання зобов`язань за кредитним договором дає підстави для стягнення з відповідачів боргу в розмірі 18 202, 01 долари США. Водночас, зважаючи на те, що розмір нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 384 972, 51 грн, що відповідає сумі основного боргу.

При цьому, відхиляючи доводи апеляційних скарг щодо пропуску позовної давності, апеляційний суд зазначив, що банк звернувся до суду в межах позовної давності, оскільки 02 лютого 2015 року мало місце зарахування коштів у рахунок погашення заборгованості по кредиту від продажу предмета застави (автомобіля), тобто відбулося переривання позовної давності.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № ODЗЗАЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року в розмірі 139 209, 35 доларів США, що за курсом, який дорівнює 21, 15 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02 жовтня 2015 року, складає 2 944 277, 75 грн.

Додаткова постанова мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд не вирішив питання щодо позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 139 209, 35 доларів США, а тому, враховуючи те, що з заявою про застосування позовної давності ОСОБА_1 до суду першої інстанції не зверталася, колегія суддів дійшла висновку про задоволення цієї позовної вимоги.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 січня 2017 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк", яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, поручителя за договором поруки № 0029/Р від 31 жовтня 2006 року; ОСОБА_1, ОСОБА_3, поручителя за договором поруки № 0029/Р2 від 02 листопада 2006 року, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № OD33АЕ00000029 від 31 жовтня 2006 року станом на 02 жовтня 2015 року в сумі 18 202, 01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2015 року складає 384 972, 51 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що в серпні 2009 року ОСОБА_1 передала уповноваженій особі позивача транспортний засіб, який був предметом застави, для реалізації останнього по ринковій ціні та направлення отриманих коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту проведення аукціону та суми реалізації предмета застави.

Разом з тим зазначає, що він погоджується з тим, що сума заборгованості складає 18 202, 01 долари США, однак не може погодитися з розміром стягнутої пені, який відповідно до статті 21 Закону України "Про споживче кредитування" не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором про надання споживчого кредиту.

Окрім цього, зазначає, що ухвалюючи додаткову постанову про стягнення суми заборгованості, в тому числі сум відсотків, неустойки, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення не навів розрахунків, з яких він виходив.

Оскільки рішення суду першої інстанції скасовано апеляційним судом, то у касаційному порядку не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справіта витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

14 лютого 2019 року справа № 127/378/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 31 жовтня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № OD33АЕ00000029, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 26 850, 00 доларів США, а ОСОБА_1 отримала та зобов`язалася їх повернути в строк до 27 жовтня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 31 жовтня 2006 року укладено договір поруки № 0029/Р, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1, що виникають з умов кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 від 31 жовтня 2006 року.

Також у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № OD33АЕ00000029, між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 02 листопада 2006 року було укладено договір поруки № 0029/Р2, відповідно до умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання відповідати як солідарний боржник по зобов`язанням ОСОБА_1, що виникають з умов цього кредитного договору.


................
Перейти до повного тексту