Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 127/19452/16-к
Провадження № 51-717км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Сиволапа А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016020000000193, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринки Вінницької області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190; ч. 4 ст. 27,
ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України,
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2019 року
ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 10 до 16 червня 2016 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2019 року вирок місцевого суду змінено.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на
ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
В решті вирок суду залишено без змін.
За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 , згідно наказу начальника Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області" № 1о/с від 07 листопада 2015 року, призначений на посаду лікаря-хірурга вказаної установи.
31 травня 2016 року, перебуваючи у власному службовому кабінеті № 6, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Верещагіна, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір спрямований на заволодіння майном ОСОБА_2 через підбурення його до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надати неправомірну вигоду голові Вінницької обласної медико-соціальної експертної
комісії № 2 ОСОБА_3 у вигляді грошових коштів в сумі 900 доларів США за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_2 3-ої групи інвалідності строком на 3 роки.
Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, голова обласної МСЕК № 2 ОСОБА_3 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Надалі ОСОБА_1, підбуривши ОСОБА_2 до надання вищевказаної неправомірної вигоди, досягнув з ним домовленості про те, що зазначені вище грошові кошти останній передасть ОСОБА_1, а той у свою чергу - голові обласної МСЕК № 2 ОСОБА_3 та іншим членам комісії, за прийняття вказаною комісією рішення про встановлення ОСОБА_2 3-ої групи інвалідності.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 переконав ОСОБА_2 в тому, що лише за таких умов той зможе вирішити питання про прийняття рішення про встановлення останньому групи інвалідності, викликавши у нього рішучість та бажання до надання зазначеної неправомірної вигоди, чим підбурив ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди голові обласної МСЕК № 2 ОСОБА_3 та іншим членам комісії.
Після цього, 04 червня 2016 року, у період часу з 12 год по 12 год 10 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання голові Вінницької обласної МСЕК № 2 ОСОБА_3 та іншим членам комісії неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_2 частину попередньо обумовленої суми грошових коштів у розмірі 10 000 гривень.
У подальшому, 08 червня 2016 року, у період часу з 17 год до 17 год 30 хв.,
ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Вінниці по вул. В. Порика, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому про необхідність надання голові та іншим членам МСЕК № 2 неправомірної вигоди та отримав від ОСОБА_2 іншу частину обумовленої суми грошових коштів в розмірі 13 500 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру передавати грошові кошти в сумі 23 500 гривень в якості неправомірної вигоди голові Вінницької обласної МСЕК № 2 ОСОБА_3 та іншим членам комісії, шляхом обману заволодів вказаними грошовими коштами ОСОБА_2 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що в порушення вимог ст. 23 КПК України апеляційний суд безпосередньо не дослідивши наявні в матеріалах провадження докази, дав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, та дійшов передчасного висновку про необхідність перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України. Також зазначає, що призначення штрафу, як виду покарання, не є достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_1, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м`якості, та в судовому рішенні належним чином не мотивовано. Ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
В запереченнях захисник Парвадов С. М., який діє в інтересах засудженого
ОСОБА_1 , вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Від захисника Парвадова С. М. надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.