Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 р.
м. Київ
справа №464/9093/16-к
провадження № 51-7166км18
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О.П.,
суддів: Матієк Т.В., Наставного В.В.,
секретаря
судового засідання Матвєєвої Н.В.,
за участю:
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070002512 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 27 червня 2012 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільненого 11 липня 2013 року за відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 06 серпня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року вищевказаний вирок місцевого суду залишено без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 06 серпня 2016 року до 02 серпня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
03 серпня 2016 року, о 21 год., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля бару "Лідер", що по вул. Дністерська, 1, у м. Львові, під час побутового конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_2, та який в подальшому переріс у бійку, маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, завдав один удар предметом схожим на ніж в ділянку живота ОСОБА_2, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння, що спричинило втрату органу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує про незаконність судових рішень щодо нього, які просить скасувати та закрити провадження за відсутності в його діях складу злочину та недоведеністю його вини, а його виправдати. На обґрунтування своїх вимог стверджує про однобічність, неповноту дослідження доказів судами та не з`ясування належним чином судом першої інстанції всіх обставини у провадженні. Зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме вказує на те, що в ході досудового слідства зібрані недопустимі докази, оскільки впізнання особи винного здійснювалося по фотографіях, а не особисто. Вважає, що проведена судово-психіатрична експертиза є неповною. Вказує на те, що у матеріалах провадження відсутні будь-які медичні документи про втрату нирки потерпілим внаслідок завданого йому тілесного ушкодження. Також суд безпідставно не допитав за клопотанням прокурора та сторони захисту всіх свідків, лікарів та експертів і не дав належної оцінки відеозапису з камер відеоспостережень, яка була досліджена судом. Вказує, що ухвала апеляційного суду винесена незаконним складом суду та не підписана усім складом суду. А також апеляційним судом неповно досліджено всі докази та не дана їм оцінка.
У запереченнях на подану касаційну скаргу прокурор вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. висловила доводи, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильним.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, однак його вина підтверджується низкою доказів, здобутих під час досудового розслідування та дослідженими в суді першої інстанції, яким суд дав належну оцінку. Так, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його вини у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя на момент заподіяння, що спричинило втрату органу, обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_2, який зазначив, що 03 серпня 2016 року він разом з друзями - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебував у приміщенні бару "Лідер", який розташований по вул. Дністерська, 1 у м. Львові, де був також і ОСОБА_1, який на вході відштовхнув ОСОБА_3, а при виході словесно образив його. У відповідь на такі дії ОСОБА_1 потерпілий зробив йому зауваження, на що той запропонував йому вийти на вулицю. Разом з ОСОБА_2 з бару вийшли його друзі. Між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 удар рукою в обличчя, хотів завдати другий, однак останній вдарив його ножем в живіт, після чого сховав ніж і пішов з місця події. ОСОБА_4 надавав йому першу медичну допомогу. При цьому ОСОБА_1 безперешкодно покинув місце конфлікту, його ніхто не оточував та не погрожував. Дані показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 та іншими дослідженими у суді доказами.
Відповідно до встановлених обставин, суди обґрунтовано не знайшли підстав для сумніву в достовірності показань потерпілого та свідка у цілому та обґрунтовано поклали їх в основу вироку.
Окрім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується даними протоколу огляду предметів та флеш-носія X-MINI PATRIOT 2 GB, який був досліджений судом першої інстанції. На вказаному флеш-носії є відеозапис від 03 серпня 2016 року з камери спостереження магазину " Копійочка ", що розташований по вул. Дністерська, 1 у м. Львові, з якого вбачається, що 03 серпня 2016 року о 21.00 год. на місці вчинення злочину знаходилися потерпілий ОСОБА_2, його друзі- ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та його знайома ОСОБА_5 . Судом також була дана належна оцінка дослідженим письмовим доказам, а саме даним, які містяться: у протоколах огляду місця події від 04 та 06 серпня 2016 року; протоколі огляду предметів та постановах про визнання предметів речовими доказами; протоколах пред`явлення особи для впізнання від 22, 24, 26 жовтня 2016 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_6, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_1 як особу, яка 03 серпня 2016 року о 21 год. завдала ОСОБА_2 тілесні ушкодження; висновку судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_1 на момент інкримінованого йому діяння, у стані фізіологічного афекту не перебував, не перебував він також і в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність. Також вина підтверджується дослідженим судом першої інстанції висновком судово-медичної експертизи №372/16 від 10.08.2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 було одне проникаюче поранення лівої бокової поверхні живота з евентрацією великого сальника, пошкодженням петлі тонкого кишківника та брижі попереково-ободової кишки, наскрізним пораненням воріт лівої нирки. Вказане поранення заподіяне колюче-ріжучим чи подібним на нього знаряддям, утворилось незадовго до поступлення в лікарню 03 серпня 2016 року, супроводжувалось значною внутрішньою кровотечею, було небезпечним для життя на момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Потерпілому ОСОБА_2 проведено операцію - лапаротомію, резекцію пасма великого сальника, лівобічну нефректомію (видалення нирки), вшивання ран тонкого кишківника та брижі попереково-ободової кишки, санацію та дренування лівого заочеревинного простору та черевної порожнини, ПХО рани передньої черевної стінки. Даний висновок був підтверджений допитаною судом першої інстанції, судово-медичним експертом ОСОБА_8., при цьому остання зазначила, що внаслідок проведеної операції потерпілому ОСОБА_2 було видалено ліву нирку. Додатково зазначила, що потерпілому була надана кваліфікована перша медична допомога, інакше б він помер від втрати крові. У колегії суддів немає підстав сумніватися в правильності висновків, зроблених експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Одночасно суди першої та апеляційної інстанцій надали правильну оцінку вказаному висновку судово-медичної експертизи, з якою погоджується і колегія суддів. У касаційній скарзі засудженого не наведено доводів, які б ставили під сумнів цей висновок експерта.