Постанова
Іменем України
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/17659/17
провадження № 61-12625св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва в складі судді Юзькової О. Л. від 25 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В. від 29 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби про стягнення з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн за рахунок коштів з Державного бюджету шляхом списання з єдиного казначейського рахунку в безспірному порядку на користь ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 грудня 2013 року слідчим СВ Шевченківського ВП ГУ НП в м. Києві Сушак В. М. директора Державної художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка ОСОБА_1 повідомлено про підозру. 17 лютого 2014 року в рамках кримінального провадження № 42013110100000431 складено обвинувальний акт, у якому ОСОБА_1 інкриміновано тяжкий службовий злочин, передбачений частиною другою статті 367 КК України, що полягає у незаконному перерахуванні ТОВ "Віра-Конті Прем`єр" по договорам з організації комплексного гарячого харчування податку на додану вартість за період з 2009 по 2011 рік у сумі 145 150 грн та за період з 2011 року по 2012 рік в сумі 196 833 грн. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад кримінального правопорушення. Позивач, перебуваючи під слідством і судом 2 роки 6 місяців і 15 днів, вимушена була захищатись від незаконних звинувачень, це призвело до погіршення її стану здоров`я, загострення хронічних хвороб, втрати авторитету та ділової репутації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 грн. Вирішено питання про судовий збір. У решті вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок незаконного перебування під слідством і судом протягом 2 років 6 місяців і 15 днів позивачу було завдано моральної шкоди, яка виявилася в її душевних стражданнях, що призвело до погіршення стану здоров`я, зміни звичайного укладу життя та порушення нормальних життєвих зв`язків. Ураховуючи обставини даної справи суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність стягнення з Державної казначейської служби України на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної казначейської служби України - задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 25 травня 2018 року змінено та викладено другий абзац резолютивної частини в наступній редакції. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 грн шляхом списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджет України. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевим судом враховано всі обставини справи, а саме характер страждань, сферу діяльності позивач, зокрема виконання виховних функцій, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди в розмірі 250 000 грн. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що казначейство, яке залучено до цієї справи в якості єдиного відповідача не в змозі використати зазначені вище права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має жодних фактичних даний, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Казначейство вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано норми Закону про порядок відшкодування шкоди, внаслідок чого розмір морального відшкодування позивачеві безпідставно завищено.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2011 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Державної казначейської служби України, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 761/17659/17 з Шевченківського районного суду м. Києва. Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 19 квітня 2013 року до Єдиного реєстру досудового розслідування були внесені відомості № 42013110100000431 за фактом службової недбалості службових осіб Державної художньої середньої шкоди ім. Т. Г. Шевченка за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
16 грудня 2013 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1
26 січня 2015 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, яка займає посаду директора Державної художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка, внесеному до ЄРДР за № 42013110100000431 від 19 квітня 2013 року складено обвинувальний акт, погоджений прокурором Шевченківського району м. Києва, старшим радником юстиції Ганечко М. М., та справу спрямовано до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цього кримінального правопорушення.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, розгляд касаційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.