Постанова
Іменем України
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 214/6671/18
провадження № 61-22436св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України",
представники відповідача: Джулай Юрій Вікторович, Чорний Олександр Володимирович, Бітюкова Ірина Вікторівна, Махиніч Надія Володимирівна, Михайлик Ліна Григорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. від 03 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яке змінило найменування на акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"), про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 15 квітня 2015 року він працював в АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків підприємства. 19 вересня 2018 року він отримав поштове повідомлення про його звільнення з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з 11 вересня 2018 року за пунктом 4 частиною першою статті 40 КЗпП України за прогул. Причини прийняття керівництвом підприємства такого рішення йому невідомі, оскільки прогулів він не допускав. Зазначив, що протягом всього періоду роботи він сумлінно виконував завдання та доручення керівництва, покладені на нього обов`язки відповідно до посадових інструкцій. Крім того, при його звільненні на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна була згода профспілкової організації, членом якої він був. Однак, погодження профспілки адміністрація підприємства отримала з порушенням вимог статті 43 КЗпП України, а саме рішення профспілкою приймалося за його відсутності. Разом із тим, наказ про його звільнення було підписано посадовою особою підприємства не повноважною на вчинення таких дій згідно зі Статутом товариства, а саме в.о. Голови Правління, в той час як повноваженнями на прийняття рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, звільнення наділений виключно Голова Правління.
Посилаючись на незаконність свого звільнення, просив суд скасувати наказ № 814-к від 11 вересня 2018 року про його звільнення з роботи як незаконний; поновити його на роботі на займаній посаді; стягнути з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на його користь матеріальну шкоду в сумі 787 грн щоденного заробітку за вимушений прогул (11 018 грн до дня подачі позової заяви) та 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а наведені позивачем доводи та мотиви не дають підстав вважати незаконним таке звільнення та не надають останньому права на поновлення на роботі, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки проведення таких виплат можливо лише у разі доведення неправомірності його звільнення та поновлення на роботі, що в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 814-к від 11 вересня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків.
Стягнуто з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2018 року по 03 грудня 2019 року в сумі 241 609 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів, та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо законності звільнення позивача за пунктом 4 частиною першою статті 40 КЗпП України не відповідають вимогам закону, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами допущення позивачем прогулів 05, 06, 09, 10-13, 16 липня 2018 року та забезпечення останнього робочим місцем за адресою: 73013, м. Херсон, вул. Ливарна, 18 та необхідними для роботи засобами. Крім того, позивач не мав можливості з незалежних від нього причин з`явитися на засідання профспілки, де вирішувалося питання про надання згоди на його звільнення, що є порушенням приписів статті 43 КЗпП України.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не з`ясував всіх фактичних обставин справи; не врахував, що факт відсутності позивача на віддаленому місці роботи у Херсонському регіональному відділі регіонального управління № 3 департаменту закупівель (м. Херсон, вул. Ливарна, 18) з 05 по 16 липня 2018 року підтверджується актом про відсутність 05 та 06 липня 2018 року на робочому місці; поясненнями працівників Херсонського регіонального відділення управління № 3 департаменту закупівель про відсутність позивача 05-06 липня та 09-16 липня 2018 року на робочому місці; табелем обліку використання робочого часу на підприємстві; висновком від 07 серпня 2018 року за результатами проведення службового розслідування. Інформації чи документів, які б підтверджували поважність причин такої відсутності позивач не надав, а сам факт відсутності на робочому місці останній не заперечував. Позивач, будучи належним чином повідомлений про засідання профспілкового комітету щодо вирішення питання про його звільнення, на нього не зʼявився. Висновки суду апеляційної інстанції про не забезпеченням позивача необхідними для роботи засобами є необґрунтованими, оскільки останній не звертався до роботодавця з будь-якими зауваженнями щодо його робочого місця.
Крім того, стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та самостійно змінив підставу позову, оскільки позивач не обґрунтовував позовні вимог приписами статті 235 КЗпП України. Наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди останнім не доведено.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на правильність висновку суду апеляційної інстанції про незаконність його звільнення за пунктом 4 частиною першою статті 40 КЗпП України, безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 214/6671/18 з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Клопотання АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року задоволено частково. Зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в частині, що не підлягає негайному виконанню, до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 з 15 квітня 2015 року працював в АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на посаді інспектора з контролю за виконання доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків.
Наказом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 128 від 19 березня 2018 року "Щодо організації роботи працівників управління регіонального контролю та безпеки" ОСОБА_1 визначено регіон обслуговування - Херсонська область із встановленням віддаленого місця роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління № 3 Департаменту закупівель.
Наказом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 151 від 16 квітня 2018 року внесено зміни до наказу № 128 від 19 березня 2018 року, а саме у зв`язку зі змінами в організації роботи управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків до закінчення 2017 маркетингового року за ОСОБА_1 залишено регіони обслуговування: Дніпропетровська та Херсонська області та віддалене місце роботи - філія АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Криворізьке ХПП". Установлено, що вимоги пункту 2.5. про віддалене місце роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління № 3 Департаменту закупівель набирають чинності з початку нового 2018/2019 маркетингового року, а саме з 05 червня 2018 року.
ОСОБА_1 надав згоду на встановлення віддаленого місця роботи в Херсонському регіональному відділенні регіонального управління № 3 Департаменту закупівель, за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна 18.
Наказом № 814-к від 11 вересня 2018 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин 11 вересня 2018 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".