1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/9982/18

провадження № 61-8728 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року у складі судді Бескровного Я. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2020 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (далі - ТОВ "Гулянецький щебзавод") про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 2014 року він працював на посаді заступника директора з правових питань у ТОВ "Гулянецький щебзавод".

10 серпня 2015 року наказом відповідача від 10 серпня 2015 року № 67-к він був повідомлений про скорочення численності і штату працівників, у тому числі його посади заступника директора з правових питань, а також про звільнення з 12 жовтня 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Наказом ТОВ "Гулянецький щебзавод" від 12 жовтня 2015 року № 88-К його було звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України), з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та компенсацією за три календарні дня невикористаної відпустки за період роботи з 01 серпня 2015 року по 12 жовтня 2015 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2017 року у справі № 520/8148/16-ц у задоволенні його позову до ТОВ "Гулянецький щебзавод" про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, витрат за проживання та моральної шкоди відмовлено.

Проте постановою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року його апеляційну скаргу задоволено частково, вказане рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2017 року скасовано у частині відмови у задоволенні його позову про зобов`язання видати належно оформлену трудову книжку, позов у цій частині задоволено. Зобов`язано ТОВ "Гулянецький щебзавод" видати йому належно оформлену трудову книжку. Стягнуто з ТОВ "Гулянецький щебзавод" на його користь середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки у розмірі 67 025 грн. Скасовано рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ "Гулянецький щебзавод" на його користь 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. У решті вказане вище рішення районного суду залишено без змін.

Відповідачем було направлено йому чотири листа про втрату оригіналу його трудової книжки, унаслідок чого товариство просило надіслати документи про підтвердження трудового стажу для оформлення дублікату трудової книжки. Він направив на адресу відповідача посвідчену копію трудової книжки станом на 2011 рік і відповідні документи з попереднього місця роботи.

Відповідач не у повному обсязі виконав вищевказане судове рішення, оскільки перерахував йому лише 71 050 грн замість 72 025 грн. Дублікат своєї трудової книжки він отримав лише 10 травня 2018 року. Крім того, у цей самий день товариством було виплачено йому 11 036,75 грн.

Вважав, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки за період з 16 липня 2016 року по 10 травня 2018 року (день видачі трудової книжки); середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 11 травня 2018 року.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "Гулянецький щебзавод" середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні у розмірі 198 757,71 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

РішеннямКиївського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ"Гулянецький щебзавод" на користь ОСОБА_1 142 850,02 грн. Стягнуто з ТОВ"Гулянецький щебзавод" на користь держави 1 762 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що період затримки видачі відповідачем позивачу трудової книжки становить 454 дні, а саме з 16 липня 2016 року по 10 травня 2018 року (по день видачі дублікату трудової книжки). Середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки за вказаний період становить 152 911,74 грн, при цьому з цієї суми відповідачем сплачено ОСОБА_1 10 061,75 грн, тому з ТОВ "Гулянецький щебзавод" підлягає стягненню на користь позивача 142 850,02 грн. Зазначені обставини підтверджуються листом про направлення позивачу копії трудової книжки. Розмір середнього заробітку визначено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

У решті позову про стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку, тобто за період з 11 травня 2018 року по дату ухвалення судом рішення, відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ "Гулянецький щебзавод" задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року у частині стягнення з ТОВ"Гулянецький щебзавод" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки змінено, зменшено суму стягнення до 76 388,99 грн. У решті рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивача було звільнено з роботи у жовтні 2015 року, розрахунок середнього заробітку мав бути проведений на підставі виплат, які були здійснені за два попередні місяці, що передували звільненню, тобто серпень та вересень, з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 190,42 грн. Доводи позивача про те, що розмір середнього заробітку встановлено при розгляді судом справи № 520/8148/16 на увагу не заслуговують, оскільки законодавством чітко визначено порядок обчислення вказаних сум. Крім того, з постанови апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року не вбачається, за який саме період було стягнуто відповідну суму та не вказано середньоденний заробіток позивача.

Таким чином, позивач отримав дублікат трудової книжки від відповідача 10 травня 2018 року, тобто період затримки видачі трудової книжки становить 454 дні, а середній заробіток за вказаний період складає 86 450,68 грн, з цієї суми відповідачем сплачено позивачу 10 061,75 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки у розмірі 76 388,99 грн.

За порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне стягнення середнього заробітку на підставі положень статті 117 КЗпП України та положень статті 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірним з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату, такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912 цс 16. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції у частині задоволення його позовних вимог, а у частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за період з 11 травня 2018 року скасувати й задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 520/9982/18 з Київського районного суду м. Одеси.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи № 520/8148/16-ц було встановлено середньоденний заробіток позивача у розмірі 336,81 грн за один робочій день, проте апеляційний суд безпідставно зменшив його до 190,42 грн згідно з переробленими відповідачем задньою датою документів.

Апеляційним судом безпідставно застосовано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912 цс 16, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини, а саме позивач просив стягнути однократно середній заробіток за два різні періоди. Позивачем змінена лише підстава відповідальності ТОВ"Гулянецький щебзавод", а саме спочатку, до видачі йому трудової книжки 10 травня 2018 року, заявлена позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки на підставі положень статті 235 КЗпП України. А вже після видачі позивачу трудової книжки, тобто після 10 травня 2018 року, у відповідача настала відповідальність на підставі положень статті 117 КЗпП України, оскільки днем звільнення є день видачі трудової книжки.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 01 серпня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора з правових питань у ТОВ "Гулянецький щебзавод".

10 серпня 2015 року наказом відповідача від 10 серпня 2015 року № 67-к ОСОБА_1 був повідомлений про скорочення численності і штату працівників, у тому числі його посади заступника директора з правових питань, а також про звільнення з 12 жовтня 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Наказом ТОВ "Гулянецький щебзавод" від 12 жовтня 2015 року № 88-К ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та компенсацією за три календарні дня невикористаної відпустки за період роботи з 01 серпня 2015 року по 12 жовтня 2015 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2017 року у справі № 520/8148/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Гулянецький щебзавод" про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, витрат за проживання та моральної шкоди відмовлено.


................
Перейти до повного тексту