Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 372/2507/17
провадження № 61-45056св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив+",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив+" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2018 року у складі судді Зінченка О. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Іванової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Актив+" (далі - ТОВ "ФК "Актив+") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (далі - АКІБ "Укрсиббанк") та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11200691000, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 12 457 доларів США.
На забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, ОСОБА_1 передала банку в заставу транспортний засіб "Chevrolet Aveo", 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2007 року. Заставна вартість предмета застави визначена у розмірі 62 907,85 грн.
20 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") та Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - ПАТ "Укрсиббанк"), правонаступником АКІБ "Укрсиббанк", укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 11200691000, укладеним між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".
30 листопада 2016 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Актив+" укладено договір про відступлення права вимоги № 279/ФК-16.
Відповідно до зазначеного договору до ТОВ "ФК "Актив+" перейшли права вимоги за кредитним договором, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі - щодо звернення стягнення.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВ "ФК "Актив+" є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчих провадженнях.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) первісним кредитором здійснено зміну заставодержателя з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на ТОВ "ФК "Актив+", на підставі чого останнє набуло права заставодержателя відносно транспортного засобу "Chevrolet Aveo", 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що є гарантом виконання зобов`язання та належить на праві власності ОСОБА_1 .
Взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту відповідачка всупереч умовам кредитного договору в повному обсязі не виконала.
З огляду на викладене ТОВ "ФК "Актив+" просило суд на погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави: транспортний засіб "Chevrolet Aveo", 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом визнання за ТОВ "ФК "Актив+" права власності на предмет застави, з подальшим вчиненням дій, пов`язаних з перереєстрацією автомобіля в органах Державної автомобільної інспекції України, та зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ "ФК "Актив+" транспортний засіб "Chevrolet Aveo", 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2018 року у задоволенні позову ТОВ "ФК "Актив+" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оскільки договір факторингу, укладений 20 квітня 2015 року між ПАТ "Укрсиббанк" і ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", не було посвідчено нотаріально, то останнє не набуло у встановленому законом порядку права вимоги за забезпечувальним зобов`язанням, зокрема права звернення стягнення на предмет застави.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Актив+" залишено без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2018 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, перевірив доводи сторін і надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ "ФК "Актив+", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент укладення кредитно-заставного договору від 20 серпня 2007 року № 11200691000 Законом України "Про заставу" не було передбачено обов`язку нотаріального посвідчення договорів застави, тому договір споживчого кредиту та застави транспортного засобу, який було укладено у письмовій формі, відповідає вимогам статей 513, 514 ЦК України та статті 13 Закону України "Про заставу" у редакції, чинній на момент його укладення. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Актив+".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 372/2507/17 з Обухівського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Актив+" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави призначено до судового розгляду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у листопаді 2018 року, ОСОБА_1 заперечувала проти доводів ТОВ "Фінансова компанія "Актив+", а оскаржувані судові рішення вважала законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи
20 серпня 2007 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11200691000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 12 457 доларів США та зобов`язалась повернути отримані кошти у повному обсязі до 20 серпня 2014 року зі сплатою 12,50 % річних за користування кредитом.
На забезпечення виконання своїх грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 20 серпня 2007 року № 11200691000 ОСОБА_1 передала у заставу АКІБ "Укрсиббанк" автомобіль "Chevrolet Aveo", 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, належний їй на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 10 серпня 2007 року НОМЕР_3 .
Згідно з договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін становила 62 907,85 грн.
АКІБ "Укрсиббанк" свої зобов`язання виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак остання своїх зобов`язань належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитом.
20 квітня 2015 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ПАТ "Укрсиббанк" укладено договір факторингу № 17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 11200691000, укладеним між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".
30 листопада 2016 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Актив+" укладено договір про відступлення права вимоги № 279/ФК-16.
Договори факторингу від 20 квітня 2015 року № 17 та від 30 листопада 2016 року № 279/ФК-16 щодо передачі права вимоги за кредитно-заставним договором від 20 серпня 2007 року № 11200691000 у частині передачі права за забезпечувальним зобов`язанням нотаріально посвідчені не були.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 травня 2018 року та постанова Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року не відповідають.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.