Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 496/1317/17
провадження № 61-36718св18
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Українсько-Нідерландське товариство з обмеженою відповідальністю "Ботон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року у складі судді Трушиної О. І. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Сєвєрової О. С., Ващенко Л. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" (далі - ТОВ "Агросфера ЛТД") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Українсько-Нідерландське товариство з обмеженою відповідальністю "Ботон" (далі - УН ТОВ "Ботон"), про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - ТОВ "Агросфера") та УН ТОВ "Ботон" укладений договір купівлі-продажу № 13786 (далі - основний договір) із специфікаціями № № 1, 2 до нього, відповідно до якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив.
Того ж дня ТОВ "Агросфера" та ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (далі - ТОВ "Гран Інвест") уклали договір поруки, згідно з яким поручителі зобов`язалися відповідати за невиконання боржником умов договору в тому ж розмірі, що і боржник.
20 жовтня 2015 року між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Агросфера ЛТД" укладений договір відступлення права вимоги за основним договором та договорами поруки, за якими ТОВ "Агросфера" відступило ТОВ "Агросфера ЛТД" свої права грошової вимоги до боржників.
У зв`язку з порушенням УН ТОВ "Ботон" умов договору купівлі-продажу в нього виникла заборгованість у розмірі 230 634 грн 35 коп.
Ураховуючи викладене, ТОВ "Агросфера ЛТД" просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 230 634 грн 35 коп. та судовий збір у розмірі 3 459 грн 52 коп.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року, позов ТОВ "Агросфера ЛТД" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агросфера ЛТД" суму боргу в розмірі 230 634 грн 35 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив з того, що відповідно до вимог статей 512, 514, 526, 543, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, (далі - ЦПК України 2004 року) поручитель має відповідати перед кредитором за невиконання умов договору на тих самих умовах, що і боржник, оскільки боржником не виконано умови договору купівлі-продажу № 13786 від 04 квітня 2014 року кредитодавець має право вимагати від поручителя виконання умов договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на вимоги частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 не був стороною у справі № 904/10081/15 за позовом ТОВ "Агросфера ЛТД" до УН ТОВ "Гран Інвест" про стягнення заборгованості, яка розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області. Тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року та постанова Дніпровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року не можуть мати преюдиційне значення під час розгляду цієї справи. Таким чином, позовна заява не обґрунтована, оскільки в матеріалах цієї справі відсутній розрахунок боргу, відсотків і пені.
Крім того, судами стягнуто неустойку, яка перевищує розмір заборгованості.
Також судами попередніх інстанцій не враховано, що договір купівлі-продажу від 04 квітня 2014 року № 13786 за своєю природою є договором поставки, до якого не можуть бути застосовані положення, якими регулюються питання товарного кредиту.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року і витребувано з Біляївського районного суду Одеської області цивільну справу № 496/1317/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
04 квітня 2014 року між ТОВ "Агросфера" та УН ТОВ "Ботон", в особі директора ОСОБА_1, укладений договір купівлі-продажу № 13786 із специфікаціями № 1, № 2 до нього, відповідно до якого продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив.
Того ж дня між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Гран Інвест" укладений договір поруки № 13786-ПОР, згідно з яким поручитель зобов`язався відповідати за порушення боржником його зобов`язань перед кредитором за основним договором.
Також того ж дня між ТОВ "Агросфера" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 13786/1-ПОР, згідно з яким поручитель зобов`язався відповідати за порушення боржником його зобов`язань перед кредитором за основним договором.
20 жовтня 2015 року між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Агросфера ЛТД" укладені договори відступлення права вимоги № 13786-ВПВ, № 13786/1-ВПВ, відповідно до яких первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги і стає кредитором за договором купівлі-продажу від 04 квітня 2014 року № 13786 та договором поруки від 04 квітня 2014 року № 13786/1-ПОР. До нового кредитора переходять усі права первісного кредитора, передбачені договорами купівлі-продажу та поруки, в повному обсязі і на умовах, що існували на дату переходу цих прав, а також переходять права, які виникнуть у майбутньому, після моменту переходу прав і будуть існувати у часі протягом строку дії договорів купівлі-продажу та поруки.
У зв`язку з порушенням УН ТОВ "Ботон" умов договору купівлі-продажу від 04 квітня 2014 року № 13786, у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість, яка складалась із: суми індексації за період з 12 листопада 2014 року до 21 жовтня 2015 року в розмірі 22 703 грн 98 коп.; процентів за користування товарним кредитом за період з 12 листопада 2014 року до 21 жовтня 2015 року - в розмірі 184 512 грн 84 коп.; пені за період з 12 листопада 2014 року до 21 жовтня 2015 року в розмірі 23 417 грн 53 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року у справі № 904/10081/15 позов ТОВ "Агросфера ЛТД" до УН ТОВ "Ботон" та ТОВ "Гран Інвест" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу задоволено частково.
Стягнуто солідарно з УН ТОВ "Ботон" та ТОВ "Гран Інвест" на користь ТОВ "Агросфера ЛТД" 184 512 грн 84 коп. процентів за користування кредитом та 23 417 грн 53 коп. пені.
У іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Агросфера ЛТД" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року скасовано частково.
Стягнуто солідарно з УН ТОВ "Ботон" та ТОВ "Гран Інвест" на користь ТОВ "Агросфера ЛТД" суму індексації за період з 12 листопада 2014 року до 17 листопада 2015 року в розмірі 22 703 грн 98 коп.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Наказ від 24 лютого 2016 року № 904/10081/15, виданий Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року про стягнення процентів за користування товарним кредитом у розмірі 184 512 грн 84 коп., стягнення пені в розмірі 23 417 грн 53 коп., та наказ від 01 червня 2016 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області, зміненого постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року, про стягнення суми індексації у розмірі 22 703 грн 98 коп. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 807 грн 02 коп. УН ТОВ "Ботон" та ТОВ "Гран Інвест" до теперішнього часу не виконані.