Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 641/763/15-ц
провадження № 61-1471 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Бровченка І. О., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра", банк) звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 12 грудня 2006 року між банком
та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6/4/2006/840-К/1608, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 970,00 доларів США зі сплатою 9,5 процентів річних на строк до 09 грудня 2012 року.
Цього самого дня назабезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк уклав з ОСОБА_3 договір поруки № 6/4/2006/840-П/1609, відповідно до якого останній зобов`язався відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, встановлено солідарну відповідальність поручителя та позичальника за невиконання кредитних зобов`язань.
ПАТ "КБ "Надра" свої зобов`язання за кредитним договором виконало
та надало ОСОБА_1 визначені кредитним договором грошові кошти. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 06 жовтня 2014 року складала суму у розмірі 43 497,59 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 562 880,39 грн, а саме: заборгованість
за кредитом - 78 132,13 грн; заборгованість за відсотками- 29 145,10 грн; заборгованість за комісією -14 283,46 грн; заборгованість за нарахованою пенею - 420 653,73 грн; штраф за кредитом - 20 665,97 грн.
У листопаді 2012 року банк направив ОСОБА_1 досудову вимогу
про погашення заборгованості за кредитним договором, однак вона не була виконана.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог банк просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 указаний розмір заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанцій
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року у складі судді Курганникової О. А. позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі
562 880,39 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
24 січня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду
м. Харкова від 03 вересня 2015 року, яку ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року у складі судді Боговського Д. Є. задоволено, заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року скасовано, справу призначено
до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня
2017 року у складі судді Боговського Д. Є. позов ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення.
Зобов`язано ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпідставно стягнуті грошові кошти за скасованим заочним рішенням Комінтернівського районного суду
м. Харкова від 03 вересня 2015 року у справі № 641/763/15-ц.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. від 23 квітня 2013 року № 2369 було звернено стягнення на майно боржника - транспортний засіб марки "Skoda Octavia", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1,
для задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 63 163,36 грн, яке хоча і не виконане, але у державній виконавчій службі відкрито виконавче провадження, автомобіль перебуває у розшуку. Предмет застави було передано банку, а його вартість на той час значно перевищувала розмір заборгованості, інформація про результати реалізації майна боржника не надходила. При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості банком не надано.
Крім того, суд першої інстанції врахував положення частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
та членів їх сімей". Банк неправомірно нараховував проценти
за користування кредитом та штрафні санкції під час перебування
ОСОБА_1 на військовій службі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задоволено.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2017 року скасовано.
Позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість
за кредитним договором від 12 грудня 2006 року № 6/4/2006/840-К/1608 у розмірі 243 121,38 грн, яка складається з наступного: заборгованість
за кредитом - 6 037,80 доларів США, що за курсом Національного банку України в еквіваленті 12,9400496 грн за 1,00 долар США складає 78 132,13 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 252,24 доларів США, що за курсом Національного банку України в еквіваленті 12,9400496 грн за 1,00 долар США складає складає 29 145,10 грн; комісія - 1 103,78 доларів США, що за курсом Національного банку України в еквіваленті 12,9400496 грн за 1,00 долар США складає 14 283,46 грн; пеня - 121 560,69 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" судові витрати у розмірі 3 314,14 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин
між сторонами та не звільняє боржника від відповідальності
за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. При цьому позичальник не звертався до банку із заявою й не надав документи, перелік яких встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня
2014 року № 322/2/7142, стосовно перебування його на військовій службі
та вирішення питання щодо реалізації свого права про звільнення
від сплати та нарахування відсотків і штрафних санкцій.
Крім того, у лютому 2017 року виконавчий напис нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. від 23 квітня 2013 року № 2369 повернуто стягувачу, оскільки транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не було виявлено. Отже, виконавче провадження не виконано.
Апеляційний суд зазначив, що у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору із ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" підлягає стягненню заборгованість, у тому числі заборгованість за процентами, а також неустойка, що передбачено умовами договору, згідно з розрахунком банку, який є належним і допустимим доказом.
Разом з цим, оскільки розмір заявленої до стягнення банком пені був непропорційно великим порівняно із сумою боргу, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, апеляційний суд зменшив розмір пені за несвоєчасне погашення процентів та пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості (частина третя статті 551
ЦК України). Враховуючи конституційний принцип заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме правопорушення, суд позовну вимогу ПАТ "КБ "Надра" про стягнення з відповідачів штрафу
не задовольнив.
Позовні вимоги банку у частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2
не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку пред`явлення таких вимог до поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 липня 2017 року залишити в силі.
Рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог.
У іншій частині судове рішення не оскаржується, тому у силу положень статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 18 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху
та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 18 січня 2018 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано з Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/763/15-ц та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 30 липня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року задоволено. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями щодо повторного розподілу справ, які надійшли у 2017-2018 роках, справу передано судді - доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року справу за позовом ПАТ "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанцій зробив помилковий висновок
про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки
не врахував, що банк реалізував своє право за договором застави
та вирішив звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 . При цьому вказанийтранспортний засіб, на який було накладено арешт та який було оголошено
у розшук, було вилучено і передано на зберігання відповідальній особі
з метою його продажу та погашення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, зобов`язання за кредитним договором не були виконані не з його вини, а з вини осіб, які вилучали транспортний засіб, вартість якого була вищою за розмір заборгованості, а за цей час йому незаконно нараховувалася пеня.
Вказує, що з жовтня 2013 року по січень 2015 року проходив військову службу та приймав участь у проведенні Антитерористичної операції
на сході України і вважав, що його зобов`язання за кредитним договором виконані за рахунок звернення стягнення на належний йому транспортний засіб.
Відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 грудня 2006 року між банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6/4/2006/840-К/1608, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 970,00 доларів США зі сплатою 9,5% річних на строк
до 09 грудня 2012 року (а.с. 8-9).
Цього самого дня між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов`язався відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, встановлена солідарна відповідальність поручителя та позичальника (а.с. 10).
12 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави № 6/4/2006/980-3/1610, відповідно до умов якого заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором від 12 грудня 2006 року № 6/4/2006/840-К/1608 передав у заставу заставодержателю транспортний засіб марки "Skoda Octavia", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який належить заставодавцю на праві приватної власності. Вартість предмета застави визначено у розмірі 94 875,00 грн, що еквівалентно 18 787,00 доларам США.
Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому у пункті 1.1 кредитного договору (а.с. 11).
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань
за кредитним договором виникла заборгованість, яка згідно з розрахунку, наданого банком, станом на 06 жовтня 2014 року складала суму у розмірі 43 497,59 доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 562 880,39 грн: заборгованість за кредитом - 78 132,13 грн; заборгованість за відсотками - 29 145,10 грн; заборгованість за комісією - 14 283,46 грн; заборгованість за нарахованою пенею - 420 653,73 грн;
штраф за кредитом - 20 665,97 грн (а.с. 12-16).
24 листопада 2012 року ОСОБА_1 направлялася досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором і необхідність її сплатити, яка не була виконана (а.с. 69).
23 квітня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. вчинено виконавчий напис на звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб марки "Skoda Octavia", 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 з якого вбачається, що банк скористався своїм правом дострокового стягнення кредитної заборгованості.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "КБ "Надра" у розмірі: основний борг - 6 037,80 доларів США; сума заборгованості по відсоткам - 1 133,64 доларів США; сума заборгованості по комісії - 4 142,05 грн; у загальному розмірі 63 163,63 грн та
витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 1 700,00 грн.
Згідно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу
від 08 лютого 2017 року виконавчий напис від 23 квітня 2013 року № 2369 повернуто стягувачу, так як транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався уповноваженими органами, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку (а.с. 108-110).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на якісторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.