Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 556/896/18
провадження № 61-8182св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
зацікавлені особи: Державна Казначейська служба України, прокуратура Рівненської області.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, та касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року у складі судді: Іванків О. В., та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Бондаренко Н. В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 адвокат Зелінська О. С. звернулася до суду із заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Заява мотивована тим, що 12 червня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань було внесено відомості за частиною четвертою статті 368 КК України за фактом вимагання ОСОБА_1 у директора ТОВ "Вадіта" ОСОБА_3 хабаря в розмірі 150 000,00 доларів США. На час досудового розслідування та розгляду справи, щодо ОСОБА_1 судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З 22 липня 2013 року по 18 вересня 2013 року ОСОБА_1 знаходився в ОСІ-21 УДДВП в Одеській області, на час досудового розслідування та розгляду судами кримінальної справи перебував під слідством та судом всього 3 роки і 9 місяців і 17 днів з 12 червня 2013 року (внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань) по 29 березня 2017 року (набрання законної сили виправдувальним вироком). Під час розслідування підозру було змінено з частини четвертої статті 368 КК України на частину четверту статті 368-4 КК України. Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 було визнано не винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368-4 КК України та виправдано. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року, вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 22 листопада 2016 року було залишено без змін.
ОСОБА_1 просив відшкодувати:
майнову шкоду в розмірі 15 723 903,58 грн;
грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 жовтня 2018 року) стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України у 2018 році на користь ОСОБА_1 554 043,98 грн відшкодування втраченого заробітку (доходу) та моральну шкоду у розмірі 1 500 000,00 грн, а всього 2 054 043,98 грн. В частині інших вимог заява відхилена.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1, якого було виправдано вироком суду, набув право на відшкодування заподіяної йому майнової та моральної шкоди, незалежно від протиправності чи законності дій посадових осіб органів досудового розслідування та прокуратури та від їх вини, що підтверджується повідомленням Володимирецького районного суду № 556/983/15-к/2272/2018 від 11 травня 2018 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", пунктів 7, 8, 9 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", відшкодуванню громадянинові підлягають заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій і який визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Судом першої інстанції, на підставі довідки, виданої на запит суду Державною фіскальною службою України за № 16211/5/99-99-08-02-02-16 від 11 вересня 2018 року встановлено, що, сукупний дохід ОСОБА_1 за 2012 рік становив 3 309 650,15 грн. Розрахунок розміру середньомісячного заробітку, втраченого виправданим ОСОБА_4 за час його відсторонення від посади на підставі ухвали слідчого судді строком два місяці є наступним: 3 309 650,15/12=275 804,17 грн місячний дохід у році, що передував кримінальному переслідуванню; 275 804,17х2=551 608,34 грн сума компенсації за період відсторонення від посади. Враховуючи, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку, сума до виплати з урахуванням індексації заробітної плати за період з липня 2013 року по жовтень 2018 року становить 554 043,98 грн. Доводи заявника та його представника про те, що період його усунення від професійної діяльності значно перевищував два місяці формального відсторонення від посади, у зв`язку з чим втрачений заробіток підлягає відшкодуванню за весь час кримінального провадження, суперечать вимогам чинного законодавства і не спростовують висновків суду.
Судом першої інстанції зазначено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. На підтвердження порушення звичних життєвих зв`язків, в тому числі, внаслідок неможливості надати належну підтримку та опіку своїй дружині ОСОБА_5 в період її першої вагітності та тяжкої онкологічної хвороби, погіршення стану здоров`я самого заявника, втрати ділової репутації, ОСОБА_1 надав суду належні та достатні докази. Сукупність вказаних доказів та пояснень ОСОБА_1, на думку суду першої інстанції, доводять факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди у вигляді глибоких моральних страждань, істотному порушенні звичного порядку його життя та життєвих зв`язків та необхідності докласти значних зусиль для його відновлення; погіршенні стану здоров`я, втраті ділової репутації. При визначенні розміру шкоди суд врахував тривалість та інтенсивність обмеження життєвої активності ОСОБА_1, в тому числі, ту обставину, що кримінальне провадження відносно нього тривало з 12 червня 2013 року до 29 березня 2017 року, тобто понад 3 роки, ступінь порушення звичних для нього життєвих зв`язків та зусилля по їх відновленню. Враховуючи викладене та виходячи з вимог розумності та справедливості, суд визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди в розмірі 1 500 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Сидора О. І. задоволено частково, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зелінської О. С. залишено без задоволення.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року змінено.
Зменшено розмір відшкодування втраченого заробітку, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 з 554 043,98 грн до 26 894,71 грн.
Зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1, з 1 500 000,00 грн до 300 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 22 липня 2013 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Лясковця О. В. відсторонено від посади арбітражного керуючого строком на два місяці до 22 вересня 2013 року. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року продовжено строк відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади арбітражного керуючого до 21 жовтня 2013 року. За таких обставин, до відшкодування підлягає неодержаний заробіток за період з 22 липня по 21 жовтня 2013 року. Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010 до розділу 1 під кодом 1210.1 віднесені зокрема, розпорядник майна підприємств-боржників, керуючий санацією та ліквідатор підприємств-боржників та, з урахуванням цього, зробив висновок, що відповідно до підпункту 1 пункту 9 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", для визначення розміру відшкодування шкоди робітникам і службовцям, середньомісячний заробіток обчислюється у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" До відшкодування підлягає неодержаний заробіток за період з 22 липня по 21 жовтня 2013 року. Розмір середньоденної заробітної плати за травень, червень 2013 року становить: 13679,10 грн : 37 робочих днів = 369,70 грн. Отже, втрачений середній заробіток за період з 22 липня по 21 жовтня 2013 року становить 24 030,50 грн (369,70 грн середньоденний заробіток х 65 робочих днів відсторонення = 24030,50 грн). Враховуючи, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку, сума до виплати з урахуванням індексації заробітної плати за період з жовтня 2013 року по 26 березня 2019 року становить 26 894,71 грн. Доводи представника заявника адвоката Зелінської О. С. проте, що дивіденди отримані ОСОБА_1 у 2013 році є його грошовою винагородою як арбітражного керуючого і мають буди зараховані для обчислення середнього заробітку апеляційним судом відхилені, як такі, що суперечать статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 3 цього закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи.
При зменшенні розміру грошової компенсації моральної шкоди вказав, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. При цьому визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 61-11708св18, та узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 14-298цс18. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Такий розмір має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення. Виходячи із системного аналізу положень ЦК України та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", враховуючи закріплені у цивільному законодавстві вимоги розумності, і справедливості, апеляційний суд зробив висновок про зменшення визначеного судом першої інстанції грошової компенсації моральної шкоди, розмір якої значно перевищує гарантований законодавством і не відповідає встановленим судом обставинам справи. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України" у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 4173 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував під слідством і судом з 12 червня 2013 року по 29 березня 2017 року, тобто повних 44 місяців, а тому мінімальний розмір компенсації моральної шкоди становить 183 612 грн. (44 місяці х 4173 грн). Перевіривши обґрунтування як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідивши надані докази, оцінивши їх та визначивши мінімальний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності і справедливості, апеляційний суд зробив висновок про зменшення визначеного судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500 000 грн до 300 000 грн.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року заступник прокурора Рівненської області подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржені судові рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення яким у задоволенні заяви відмовити. При цьому, посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України" у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 4 173,00 грн. Враховуючи, те що ОСОБА_1 перебував під слідством і судом з 12 червня 2013 року по 29 березня 2017 року, тобто повних 44 місяці, то мінімальний розмір компенсації моральної шкоди має становити 183 612,00 грн (44 місяці х 4173,00 грн). Однак, сума в розмірі 300 000,00 грн визначена судом апеляційної інстанції без належного обгрунтування. Судом не зазначено, а заявником не надано будь-яких доказів щодо необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків. Тобто, позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством до відшкодування, тому, в даному випадку, відсутні причини для збільшення розміру компенсації моральної шкоди та визначення його в сумі 300 000,00 грн, оскільки вказане призводить до неправомірного збагачення. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 27березня 2019 року в справі № 337/3548/16-ц та від 28 листопада 2018 року по справі № 214/6982/13-ц.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, в якій просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 852 234,88 грн та моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн. При цьому, посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (надалі закону), та пунктів 7, 8, 9 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодуванню громадянинові підлягають заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій. Відповідно до пункту 9 положення середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється для інших громадян, які не відносяться до категорії робітників і службовців, шляхом поділу на 12 суми річного доходу за попередній рік. У даному випадку йдеться про доходи осіб вільних професій (художників, письменників тощо), осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сфері кустарно-ремісничих промислів сільського господарства, побутового обслуговування населення та іншими видами діяльності, основаними виключно на особистій праці цих осіб, членів їх сімей; а також стипендії, що виплачуються в період навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, училищах і на курсах. Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, до якої відноситься в тому числі і арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), а тому є самозайнятою особою, то в даному випадку для визначення розміру відшкодування шкоди застосовується підпункт З пункту 9 порядку, тобто розрахунок втраченого заробітку здійснюється шляхом поділу на 12 суми річного доходу за попередній рік. Тому оскільки кримінальне переслідування ОСОБА_1 розпочалось із середини літа 2013 року, то в даному випадку для того, щоб вирахувати суму шкоди потрібно суму доходу ОСОБА_1 від здійснення ним незалежної професійної діяльності, а саме, від діяльності арбітражного керуючого за 2012 року (оскільки ухвалою суду було відсторонено саме від цієї посади) поділити на 12 та помножити на 3 (три місяці відсторонення від діяльності арбітражного керуючого). Як вбачається з довідки, виданої на запит суду Державною фіскальною службою України за №16211/5/99-99-08-02-02-16, сукупний дохід ОСОБА_1 за 2012 рік становив 3 309 650,15 грн. Підпункт 3 пункту 9 Порядку є імперативною нормою, тобто вказана норма права виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Даною нормою зокрема закріплено обов`язок, а не право суду на власний розсуд, визначати яким чином вираховується середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування, крім того даним підпунктом чітко визначено коло так званих інших громадян, які не відносяться до категорії робітників і службовців, де зазначено, що в даному випадку йде мова про доходи осіб вільних професій (художників, письменників, тощо). Як зазначалося вище, з посиланням на вищевказані норми, до осіб вільних професій відноситься і арбітражні керуючі.
Вказує, що апеляційний суд замість того, щоб дати належну оцінку доводам суду першої інстанції, щодо визначення розміру моральної шкоди, в результаті спричинення тяжких тривалих моральних страждань, які підтверджуються обставини детально викладеними у заяві та апеляційній скарзі, оскільки суд не в повній мірі оцінив моральні страждання, призначивши суму компенсації у 1 500 000 грн, не зважаючи на те, ОСОБА_1 оцінив свої страждання у - 3 000 000 грн, навпаки значно зменшив суму моральної шкоди у 300 000 грн, не обґрунтувавши будь-якими доводами взагалі.
Аналіз доводів та вимог касаційних скарг свідчить, що судові рішення оскаржуються в касаційному порядку в частині визначення розміру майнової шкоди в сумі 852 234,88 грн та грошової компенсації моральної шкоди в сумі 3 000 000 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області та в задоволенні заяви заступника прокурора Рівненської області про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року відмовлено.