ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа №522/16821/18
адміністративне провадження №К/9901/68209/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на окрему ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 (колегія суддів у складі: Димерлія О. О., Коваля М. П., Кравченка К. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Головне управління Державної Міграційної служби України в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДМС України в Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 21.09.2018 позов задовольнив: затримав громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк необхідний для виконання рішення про примусове видворення, але не більш як на 6 місяців до 17.01.2019 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України утримувати особу в ІТТ ГУ НП в Одеській області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутній документ, що підтверджує його особу, він не має законних підстав для перебування на території України, тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилитиметься від виконання рішення про його примусове видворення. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.11.2018 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2018 скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ГУ ДМС в Одеській області до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення відмовив.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, серед іншого, виходив з того, що уповноваженими органами ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення в країну походження № 379 від 19.09.2018 відносно громадянина В`єтнаму на ім`я ОСОБА_1, тобто позивачем було прийняте рішення про примусове повернення зовсім іншої особи. Разом з тим, у повідомленні щодо рішення про примусове повернення в країну походження серед інших громадян зазначено громадянина В`єтнаму на ім`я ОСОБА_1, тобто також зазначено інше ім`я, відтак ОСОБА_1 не було повідомлено про прийняття щодо нього рішення про примусове повернення в країну походження, отже, не будучи обізнаним про прийняття такого рішення 19.09.2018 він, відповідно, був позбавлений можливості самостійно виконати його шляхом залишення території України з поважних причин, фактично був затриманий працівниками ГУ ДМС України в Одеській області. Також суд зазначив, що всупереч приписів статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, в рішенні суду першої інстанції визначено утримання ОСОБА_1 у ІТТ ГУ НП в Одеській області до розміщення в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Крім того, П`ятим апеляційним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу від 06.11.2018, в якій зазначено, що про викладене довести до відома ГУ ДМС України в Одеській області для вжиття відповідних заходів реагування з метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Про вжиті заходи повідомити П`ятий апеляційний адміністративний суд у місячний термін.
Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення ГУ ДМС в Одеській області частини першої статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, та неналежне виконання своїх обов`язків працівниками, які мали відношення до оформлення матеріалів та прийняття відповідних рішень відносно відповідача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із окремою ухвалою, представник ГУ ДМС України в Одеській області просив скасувати окрему ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018. На обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що 20.09.2018, після повторного виявлення співробітниками УБЗПТЛ ГУ НП України в Одеській області громадянина В`єтнаму на ім`я ОСОБА_1, відповідач надав до ГУ ДМС України в Одеській області паспортний документ громадянина В`єтнаму, в якому були зазначені наступні дані власника: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому відповідач підтвердив, що дані, які він надав по відношенню до себе є помилковими та заявив, що дані, вказані в його паспортному документі є дійсними та відповідають його персональним даним. Наголошує на тому, що відповідно до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2012 за № 806/21119, начальник (заступник начальника) органу ДМС, органу охорони державного кордону, яким ініційовано прийняття такого рішення, здійснює контроль за підготовкою та фактичним виконанням примусового видворення, а саме: уточнює дані щодо прийнятого рішення про примусове повернення або примусове видворення та заходів для його реалізації. У зв`язку з чим, було прийнято рішення вважати персональними даними громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставини справи, оскільки в матеріалах справи наявна розписка відповідача про ознайомлення з рішенням про примусове повернення від 19.09.2018 № 379, окрім цього, під час прийняття зазначеного рішення приймав участь перекладач. Також скаржник зазначає, що 01.11.2018 було виконано рішення суду про примусове видворення та ОСОБА_1 залишив територію України авіарейсом компанії "МАУ" № PS 371 "Київ-Бангкок-Ханой". У зв`язку з чим, вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що паспорт відповідача до теперішнього часу (тобто до 06.11.2018) відповідачу не повернутий. Окрім цього, вважає протиправними висновки щодо вилучення у відповідача паспорту, що унеможливило виконання рішення про примусове повернення, оскільки паспорт було виявлено лише 20.09.2018. Крім цього, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази придбання відповідачем електронного авіаквитка.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (судді-доповідача), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від 05.02.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДМС України в Одеській області на окрему ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 797/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/16821/18 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В, Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 522/16821/18.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 04.09.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
19.09.2018 працівниками УБЗПТЛ ГУ НП України в Одеській області за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено громадянина Вєтнаму ОСОБА_1, який на території України знаходиться незаконно, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.
19.09.2018 року стосовно громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою про адміністративне правопорушення він був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.
19.09.2018 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення від 19.09.2018 № 379 про примусове повернення в країну походження відповідача та зобов`язано його покинути територію України у термін до 20.09.2018.
У визначений у рішенні про примусове повернення термін відповідач з території України не виїхав.
20.09.2018 ГУ ДМС України було подано адміністративний позов до відповідача про примусове видворення.
Відповідно до Акту прикордонного контролю про повернення пасажира, ОСОБА_1 01.11.2018 вибув з України рейсом Київ-Бангкок-Ханой.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою, третьою, четвертою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їхнього в`їзду в Україну та виїзду з України врегульовано Законом України від 22.09.2011 № 3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Частиною першою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Відповідно до пункту 6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту. До розміщення в пункті тимчасового перебування іноземці та особи без громадянства, стосовно яких адміністративними судами за позовами органів охорони державного кордону чи Служби безпеки в установленому законом порядку прийнято рішення про затримання, утримуються у спеціально обладнаних для зазначених цілей приміщеннях органів охорони державного кордону чи Служби безпеки.