ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 815/6575/14
адміністративне провадження № К/9901/14555/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 (судді - Коваль М.П., Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи ОСОБА_1, Садівниче товариство "Пограничник", про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Комінтернівської РДА №1635/А-2011 від 07.11.2011 року "Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівському району Одеської області".
В обгрунтування позовних вимоги посилався на те, що оскаржуваним рішенням відповідач надав третій особі дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, чим порушено його права, як землекористувача.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації №1635/А-2011 від 07.11.2011 року "Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатну у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області".
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась третя особа - ОСОБА_1, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги особа, яка подає касаційну скаргу посилається на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки дійсним обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, яке підлягає скасуванню.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 23.06.2008 є членом садівничого товариства "Пограничник" та в його користуванні знаходиться земельна ділянка АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту).
Рішенням Виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області №108 від 17.12.1992 "Про виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва дачного будівництва" виділено земельні ділянки по 600 кв.м. під садівництво та дачне будівництво на землях ГЗЗ, на "неудобиях" із виступаючими на поверхню твердих порід в районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північного боку села Вапнярки.
Згідно рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року по справі №12/21-08-4343 за позовом СТ "Пограничник" до Комінтернівської РДА, Фонтанської сільської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки, за СТ "Пограничник" визнано за СТ "Пограничник" право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману.
07.11.2011, на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.11.2011, Комінтернівською РДА прийнято розпорядження №1635/А-2011 від "Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівському району Одеської області".
Позивач у 2014 році звернувся до Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області із заявою про надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка передбачається для відведення в АДРЕСА_1 .
Листом Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області від 22.05.2014 вих. №2727 позивача повідомлено, що координати вказаної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:3018, розробник ТОВ "ДП Інагро".
Позивач звернувся із інформаційним запитом до Комінтернівської РДА щодо земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером.
Листом від 01.09.2014 за вих. №28/09-2014 відповідач повідомив позивача про те, що розпорядженням Комінтернівської РДА №1635/А-2011 від 07.11.2011 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівському району Одеської області та надано копію вказаного розпорядження.
Вважаючи зазначене розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 подав заяву про отримання безоплатно у власність земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України, заява розглянута відповідачем у спосіб, визначений законом, та в межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що знаходиться в користуванні СТ "Поганичник", особі, яка не є членом товариства, не припиняючи права користування вказаною ділянкою за цим товариством та його членами.
При цьому суд виходив з того, що право користування земельною ділянкою у СТ "Пограничник" виникло у 1992 році та не припинилось з 2002 року у зв`язку з введенням в дію нового Земельного кодексу України, а тому питання про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в межах цієї ділянки повинні були вирішуватися з врахуванням інтересів СТ "Пограничник" та його членів.
Враховуючи що позивач є членом СТ "Пограничник", а спірним розпорядженням третій особі надано згоду на розробку проекту землеустрою на ту ж саму ділянку, якою користується позивач, апеляційний суд дійшов висновку, що таким порушується його право користування спірною земельною ділянкою, а тому таке право підлягає захисту.
Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками суддів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої частини 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.