ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
Київ
справа №640/21594/18
адміністративне провадження №К/9901/24706/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікова О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року (суддя: Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року (судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В., Федотов І.В.) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль" до Міністерства інфраструктури України про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
19 грудня 2018 року приватне акціонерне товариство "Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль" (далі - позивач, ПрАТ "АТАСС-Бориспіль") звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач, Мінінфраструктури), в якому просило зобов`язати відповідача надіслати повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування позивача до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "АТАСС-Бориспіль", з метою включення його до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, направило до Мінінфраструктури повідомлення про відповідність наявної у нього матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів. Однак, відповідач безпідставно та в порушення процедури, визначеної законодавством, не направив зазначене повідомлення позивача та копії долучених до нього документів до Головного сервісного центру МВС України, а натомість надіслав ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" відповідь про невідповідність наданих документів пункту 12 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 і розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710.
Водночас позивач зазначив, що правові норми, на які посилається відповідач, не регулюють питання щодо включення суб`єкта господарювання до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів і відповідачем не зазначено, які саме недоліки у повідомленні позивача та/або в доданих до нього документах ним було виявлено.
За такої умови позивач наполягає на тому, що надані ним документи відповідають вимогам законодавства та мали бути направлені до Головного сервісного центру МВС України.
Крім того, позивач вказує, що Мінінфраструктури порушено 10-денний строк розгляду його повідомлення про включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.
З цих підстав ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" вважає, що відповідачем безпідставно не було направлено його повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування позивача до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та просить захистити його права і законні інтереси шляхом зобов`язання Мінінфраструктури вчинити відповідні дії.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, позов задоволено повністю.
Зобов`язано Міністерство інфраструктури України надіслати повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування приватного акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич-Бориспіль" до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі повідомлення відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, направленого листом від 07 серпня 2018 року №197.
Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що позивачем було надано відповідачу повний пакет документів, передбачений вимогами законодавства, який підлягав подальшому направленню до Головного сервісного центру МВС України, і в листі Мінінфраструктури, який було надіслано у відповідь на повідомлення позивача про включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, не зазначено жодних конкретних недоліків, виявлених у такому повідомлення або в доданих до нього документах, а лише містяться посилання на загальні правові норми, якими врегульовано інші питання.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що обладнання позивача пройшло акредитацію, що НААУ встановлено його відповідність Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710, що в доданій до атестату сфері акредитації вказані всі нормативні документи і стандарти, відповідно до яких позивач має право проводити інспектування, а також, що законодавством не передбачено повноважень відповідача або інших державних органів проводити повторне інспектування суб`єкта господарювання після отримання ним атестату про акредитацію.
Також суди дійшли висновку, що відповідачем порушено граничний 10-денний строк розгляду на повідомлення позивача про включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, за відсутності жодних поважних причин.
Крім того, судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача було стягнуто за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., із заявлених позивачем витрат на загальну суму 16000,00 грн.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі є співмірними зі складністю цієї справи та підтверджуються відповідними доказами.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Відповідач у касаційній скарзі вказує на неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин цієї справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Скаржник наполягає на тому, що ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" не є акредитованим органом у сфері випробувань, здійснення яких є необхідним для виконання обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, і що атестат, виданий НААУ, повинен відповідати Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 та Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мнінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710.
Скаржник стверджує, що з аналізу сфери акредитації органу з інспектування ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" встановлено, що у цій сфері не визначено можливості і компетентність позивача щодо ідентифікації транспортних засобів і що НААУ засвідчило лише компетентність позивача у: сфері інспектування (процеси, продукція, послуги, персонал); вид інспектування (під час експлуатації, нового продукту).
Скаржник зазначає, що ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" віднесено до категорії органів інспектування "С", що, на переконання скаржника, зумовить неможливість забезпечення у повному обсязі неупередженого виконання вимог чинного законодавства України з організації роботи пунктів технічного контролю, неможливість забезпечення відповідного контролю з боку держави, а також створення працівникам позивача можливостей проводити оцінювання у будь-якому місці на власний розсуд та в неконтрольованих умовах.
Скаржник вказує, що у сфері акредитації органу з інспектування ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" в графі 4 "Позначення, назва, розділ та пункт нормативного документа, де встановлені показники, методи та процедури інспектування" не зазначені посилання на наступні нормативно-правові акти: ДСТУ 3525-97 "Засоби транспортні дорожні. Маркування"; ДСТУ 7013:2009 "Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги"; ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 "Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей"; ДСТУ ГОСТ 30478:2006 "Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)".
Скаржник вважає, що позивачем не забезпечено виконання пункту 12 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 та розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мнінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710.
Також скаржник наполягає на тому, що судом апеляційної інстанції було безпідставно стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., оскільки, на переконання скаржника, позивачем не доведено факт сплати відповідних коштів та понесення таких витрат.
При цьому, скаржник зазначає, що додаткова угода між позивачем і АО "Феделікс" була укладена 06 грудня 2018 року, а позов поданий 19 грудня 2018 року, що на його думку, виключає можливість відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, понесених на підставі такої угоди.
Позиція інших учасників справи.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, наполягаючи на необґрунтованості та безпідставності доводів скаржника.
У своєму відзиві позивач наголошує на тому, що ним було подано до Мінінфраструктури всі документи, передбачені чинним законодавством, і відповідачем у його листі-відповіді, складеному за результатами їх розгляду, не наведено жодної конкретноїх підстави (недоліку), з якої йому відмовлено у надісланні його документів до Головного сервісного центру МВС для внесення відповідних даних до реєстру.
Позивач вказує, що доводи відповідача ґрунтуються на неповному та поверхневому дослідженні змісту сфери його акредитації, в якій на 18-ти сторінках деталізовано, щодо яких саме транспортних засобів, за яких умов та за якою процедурою позивач акредитований на здійснення обов`язкового технічного контролю колісних транспортних засобів.
Крім того, позивач у своєму відзиві наводить доводи, аналогічні тим, що були викладені в його позові, зокрема щодо порушення відповідачем строку розгляду поданого ним повідомлення та доданих до нього документів, що відповідач не виконав покладені на нього обов`язки та порушив права позивача.
Також позивач наполягає на необґрунтованості доводів скаржника в частині стягнення з нього судом апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу, зазначає, що такі витрати підтверджуються відповідними доказами і просить суд касаційної інстанції стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., понесені під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г., (судді): Єресько Л.О., Калашнікова О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" отримало атестат про акредитацію, який зареєстрований в реєстрі 27 квітня 2018 року за № 7С274 та дійсний до 26 квітня 2023 року, відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17020:2014 (ISO/IEC 17020:2012) у сфері інспектування: обов`язковий технічний контроль колісних транспортних засобів. Зокрема, обладнання позивача пройшло акредитацію, НААУ встановлено його відповідність Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710.
У доданій до атестату сфері акредитації вказані всі нормативні документи, стандарти, відповідно до яких позивач має право проводити інспектування, зокрема, ДСТУ 7013:2009 "Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги"; ДСТУ ГОСТ 30478:2006 "Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)".
Для включення до реєстру суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" направило до Мінінфраструктури лист від 07 серпня 2018 року № 197 з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.
До зазначеного повідомлення позивачем додано наступні документи: копію атестата про акредитацію № 7С274, сферу акредитації, паспорт органу з інспектування ПрАТ "АТАСС-Бориспіль", копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1001023644, копію довідки про зміну форми власності, копію договору оренди землі, копія додаткового договору до договору оренди землі, копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, завірені печаткою фотографії загального вигляду території з виробничими приміщеннями, робочі місця з установленим обладнанням та вид обладнаного місця прийому громадян.
Вказаний лист позивача від 07 серпня 2018 року № 197 надійшов до Мінінфраструктури 13 серпня 2018 року та зареєстрований за вхідним № 27552/0/7-18.
За результатом зазначених документів Мінінфраструктури надіслало позивачу лист від 27 серпня 2018 року № 9365/39/10-18, в якому повідомило, що за результатами аналізу поданого ним повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю та доданих до нього документів встановлено, що ПрАТ "АТАСС-Бориспіль" не забезпечує виконання пункту 12 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 та розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мнінфраструктури від 26 листопада 2012 року № 710.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (далі - Положення № 460) регламентовано, що Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Мінінфраструктури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з підпунктами 41, 45 пункту 4 Положення № 460 Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань затверджує вимоги, у тому числі, технологічні до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу та визначає технічні служби, які виконують випробовування та/або інспектування продукції та/або проводять перевірки відповідності виробництва відповідно до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, які видаються на основі цих приписів, від 1958 року з поправками 1995 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення переліку єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах" від 14 лютого 2001 року № 143 передбачено, що на Мінінфраструктури покладено функції компетентного органу щодо забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року, а також здійснення контролю за технічним регулюванням у сфері допуску до експлуатації, використання та ввезення колісних транспортних засобів.
Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" № 124-VIII від 15 січня 2015 року (далі - Закон № 124-VIII) визначено правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.
Відповідно до статті 1 цього Закону № 124-VIII орган з оцінки відповідності це підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування.
Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-ХІІ від 30 червня 1993 року визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю (далі - ОТК) відповідно до цієї статті.
Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок № 137) визначено процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Пунктом 5 Поряду № 137 установлено, що юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має:
1) устаткування згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2;
2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
Відповідно до пункту 6 Порядку № 137 Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.
У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні, Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 р. № 710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків.