ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 426/14458/16
адміністративне провадження № К/9901/29850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №426/14458/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області
про зобов`язання здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 16 грудня 2016 року (головуючий суддя Река А.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сватівського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просив: - зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області провести з 20 вересня 2016 року перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із наявного стажу роботи 26 років 8 місяців 29 днів в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби, а тому відповідач протиправно не включив до відповідного стажу роботи, зокрема, період проходження строкової військової служби та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 16 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, позов задоволено. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області провести ОСОБА_1 з 20 вересня 2016 року перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із наявного стажу роботи 26 років 8 місяців 29 днів в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Крім того, така позиція висловлена у роз`ясненні Конституційного Суду України у Рішенні №8-рп/2005. Судами також було зазначено, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У лютому 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 16 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що ст. 43 Закону України "Про статус суддів" не передбачено врахування військової служби та половини терміну навчання у юридичних вузах до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді, у зв`язку з чим відповідач вважає, що вірно відмовив позивачу у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із наявного стажу роботи.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області.
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2018 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
12. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 №693/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Губської О.А., суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.
13. У зв`язку з постановленням Верховним Судом 23.07.2020 ухвали №К/9901/29850/18 про відведення судді-доповідача Губської О.А. та суддів Білак М.В., Калашнікової О.В., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.07.2020 №1311/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М., справу передано головуючому судді.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 03 вересня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 з 10.05.1986 по 31.05.1988 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР, з 01.09.1988 по 30.06.1993 навчався в Харківському юридичному інституті (20.03.1991 перейменовано в Українську юридичну академію) за денною формою, з 20.06.1994 по 02.10.1995 працював на посаді в.о. старшого помічника прокурора, помічника прокурора Сватівського району прокуратури Луганської області, з 06.10.1995 по 19.09.2016 працював суддею Сватівського районного суду Луганської області, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача (а.с. 10-13).
16. Наказом голови Сватівського районного суду Луганської області від 19.09.2016 року №13, на підставі Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-III "Про звільнення суддів", позивача відраховано зі штату Сватівського районного суду Луганської області 19.09.2016 у зв`язку із звільненням з посади судді за його заявою про відставку (а.с. 24а).
17. Як вбачається з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проведеного Сватівським районним судом Луганської області, тривалість стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді Сватівського районного суду Луганської області становить 20 років 11 місяців 22 дня (а.с. 22). З 10.05.1986 по 31.05.1988 позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР, з 01.09.1988 по 20.03.1991 навчався в Харківському юридичному університеті, з 20.06.1994 по 02.10.1995 працював на посаді в.о. старшого помічника прокурора, помічника прокурора Сватівського району прокуратури Луганської області, що також підтверджується даними військового квитка ОСОБА_1 (а.с. 16-20), дипломом спеціаліста та додатком до нього (а.с. 14-15), а також записами в трудовій книжці позивача.
18. 19.09.2016 Сватівським районним судом Луганської області видано позивачу довідку №5/590/2016 про розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошово утримання судді у відставці.
19. З 20.09.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Щомісячне довічне грошове утримання обчислено по загальному стажу 30 років 2 місяці 25 днів, в тому числі стаж, що дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання 20 років 11 місяців 15 днів.
20. 28.10.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області із заявою щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
21. Листом № 62/Г-7 від 02.11.2016 Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відмовлено позивачу в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що для врахування при розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці військової служби, половини терміну навчання в Харківському юридичному університеті та роботи в органах прокуратури на теперішній час підстави відсутні (а.с. 23).
22. Не погодившись з відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
24. Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
25. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
26. У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
27. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.