ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 810/873/17
адміністративне провадження № К/9901/55459/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (прийняту судом у складі судді Панової Г.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.), у частині вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області від 30.08.2016 № 34-1028-99.1-2267/2-16.
Також просив вирішити питання розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу в сумі 4640,00 грн та судовий збір в сумі 640,01 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2017 року позов задовольнив. Постановив стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру.
Щодо вирішення питання витрат на правову допомогу у розмірі 4640,00 грн суд першої інстанції зазначив, що, оскільки у даному випадку фахівцем в галузі права не вчинялось дій, пов`язаних з наданням правової допомоги у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді, витрати позивача у розмірі 4640,00 грн (за складання (написання) позовної заяви з усіма необхідними матеріалами до Броварського міськрайонного суду Київської області для ОСОБА_1 ) відшкодуванню не підлягають.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені в цій справі у частині відмови присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4640,00 грн.
У скарзі посилається на те, що в матеріалах справи містяться усі належні докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правову допомогу: договір про надання правової допомоги від 31.08.2016 № 31/08-2, замовлення додаток № 1 до цього договору, акт виконаний робіт відповідно до цього договору, копія диплому магістра, банківська квитанція про оплату цих послуг, інші документи.
Ці документи підтверджують надання правової допомоги, яка полягала у складанні процесуальних документів - позовної заяви з усіма необхідними матеріалами до Київського окружного адміністративного суду за розглядуваним у цій справі спором.
Судами неправильно застосовані норми процесуального права та вирішено, що фахівцем в галузі права не вчинялось дій, пов`язаних з наданням правової допомоги у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.
Верховний Суд ухвалою від 02 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За змістом частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги з урахуванням приписів статті 341 КАС України, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права у частині вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 2 статті 16 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із позовом до суду) установлено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України (у редакції чинній до 15.12.2017, на момент постановлення рішення судом першої інстанції) витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Водночас, КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) не передбачав, що види правової допомоги, які підлягають компенсації, можуть встановлюватися або обмежуватися іншими законами.