ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/372/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Асташенкової О. І. (самопредставництво),
відповідача - Бережного О. В. (адвоката),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
прокурора - Савицької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 (судді: Головей В. М. - головуючий, Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) і рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 (суддя Степанова Л. В.), у справі
за позовом заступника керівника Одеської міської прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алькор Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Алькор Інвест") про витребування земельної ділянки, загальною площею 0,0811 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0139 (далі - спірна земельна ділянка).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка належить до комунальної власності та вибула з володіння власника - позивача на користь фізичної особи поза його волею на підставі незаконного судового рішення, яке у подальшому було скасовано, а також визнаного в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. У зв`язку з цим спірна земельна ділянка на підставі статті 388 Цивільного кодексу України підлягає витребуванню із незаконного володіння добросовісного набувача - відповідача, який набув її за відплатним договором, та за яким на даний час зареєстровано право власності.
Стосовно строку позовної давності прокурором, з посиланням на відповідну правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, зазначено, що положення законодавства про позовну давність до позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 Цивільного кодексу України не застосовуються, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у неї титулу власника, у зв`язку з чим встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності прокурором не пропущений.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.06.2018 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено у повному обсязі. Витребувано у ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, загальною площею 0,0811 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0139. Стягнуто з ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь прокуратури Одеської області судовий збір у розмірі 114 120,59 грн.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2018 скасовано, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
2.3. Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2018 у справі № 916/372/18 скасовано. Справу № 916/372/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.4. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2019, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020, позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ "ФК "Алькор Інвест" задоволено. Витребувано у ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на користь Одеської міської ради земельну ділянку, загальною площею 0,0811 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:39:007:0139.
2.5. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди виходили із того, що неправомірність передачі у власність спірної земельної ділянки встановлена рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2011 у справі № 2-5848/11, яке набрало законної сили. Матеріали справи не містять будь-яких рішень Одеської міської ради про передачу спірної земельної ділянки відповідачу. Власником спірної земельної ділянки, у тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є Одеська міська рада, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів, та яка в межах компетенції не приймала жодних рішень щодо передачі цієї земельної ділянки у власність відповідачу. Спірну земельну ділянку було повернуто до комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради у 2013 році. Зважаючи на те, що в 2017 році відбулося повторне вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності на підставі договору від 04.01.2017 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким право на земельну ділянку перейшло до ТОВ "ФК "Алькор Інвест", та на яку було звернено стягнення, суди дійшли висновку, що прокурор звернувся з позовом до суду 01.03.2018 у межах строків позовної давності.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 і рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 у справі № 916/372/18, ТОВ "ФК "Алькор Інвест" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "ФК "Алькор Інвест" вказує на те, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевий господарський суд і суд апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували положення статті 261 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16. Також скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення повинні бути скасовані у зв`язку з порушенням норм процесуального права, оскільки це призвело до встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить касаційну скаргу ТОВ "ФК "Алькор Інвест" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Прокурор зауважує, що доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 не можуть бути взяті до уваги, оскільки предметом розгляду цієї справи є інші обставини, відмінні від обставин справи № 914/3224/16.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2006 у справі № 2-2906/06 визнано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0811 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
4.2. На підставі зазначеного судового рішення 30.05.2006 ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, яку відчужив на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 15.06.2006.
4.3. У подальшому спірна земельна ділянка була неодноразово відчужена за ланцюгом догорів купівлі-продажу на користь фізичних осіб. Так, за договором купівлі-продажу від 30.03.2007 № 2-856 спірна земельна ділянка придбана ОСОБА_1, яка отримала відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 676730. У цей же день, 30.03.2007, між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір та іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" спірну земельну ділянку.
4.4. Судами установлено, що ухвалою апеляційного суду Одеської області скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2006 у справі № 2-2906/06 та направлено справу для розгляду за територіальністю до Київського районного суду м. Одеси.
4.5. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2011 у справі №2-5848/11, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯГ №676730 на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, та скасовано державну реєстрацію цього державного акта; витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку та передано її територіальній громаді в особі Одеської міської ради.
4.6. 04.01.2017 між ПАТ "Вектор Банк", як правонаступником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", укладено з ТОВ "ФК "Алькор Інвест" договір відступлення права вимоги, за умовами якого останній набув прав та обов`язків кредитора у кредитному договорі та статусу іпотекодержателя в іпотечному договорі, укладених 30.03.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
4.7. 11.04.2017 ТОВ "ФК "Алькор Інвест" в позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет іпотеки - спірну земельну ділянку на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та здійснило державну реєстрацію за собою права власності на цю ділянку.
4.8. Судами встановлено зі змісту листа від 16.01.2018 за № 101 відділу Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, що право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, скасовано 12.05.2012 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2011 (справа № 2-5848/11). Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 11.04.2017 за відповідачем, що вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
4.9. Спір виник у зв`язку із невизнанням відповідачем права власності на спірну земельну ділянку за Одеською міською радою та запереченням проти її повернення власнику.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2020 (у складі колегії суддів: Багай Н. О., Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Алькор Інвест" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2019 у справі № 916/372/18, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 13.08.2020.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2020 № 29.3-02/1641 у зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т. Б. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/372/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю.Я.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Алькор Інвест" у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в решті заявлених вимог касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.3. ТОВ "ФК "Алькор Інвест" підставами для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначило те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував положення частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16. Також скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення повинні бути скасовані на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з порушенням норм процесуального права, оскільки це призвело до встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5.4. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Наведена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.