ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2023/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіаНет Буд" - Руденка М. О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" -
не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіаНет Буд"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020
(у складі колегії суддів: Орєшкіна Е. В. (головуючий), Подобєд І. М., Кощеєв І. М.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020
(у складі колегії суддів: Азізбекян Т. А. (головуючий), Проскуряков К. В.,
Корсун В. Л.)
у справі № 908/2023/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіаНет Буд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія"
про зобов`язання надати доступ до інфраструктури об`єкта будівництва,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіаНет Буд" (далі - позивач, ТОВ "ДіаНет Буд") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" (далі - відповідача, ТОВ "КК "Мрія"), в якому просило зобов`язати відповідача надати доступ позивачу до даху, надбудови виходу на дах, обладнання в антивандальному ящику, розташованому у точці колективного доступу, кабелів абонентів інтернет, щитку електроживлення, та відновити електроживлення обладнання, розташованого у надбудові виходу на дах у точці колективного доступу в антивандальному ящику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ДіаНет Буд" зазначило, що ТОВ "КК "Мрія" неправомірно чинить перешкоди позивачу у доступі до інфраструктури житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31 (далі - спірний житловий будинок), де розташоване телекомунікаційне обладнання позивача, чим порушує право останнього на надання телекомунікаційних послуг мешканцям спірного житлового будинку, оскільки право доступу до інфраструктури об`єкта будівництва - багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, ТОВ "ДіаНет Буд" надано самими співвласниками цього будинку відповідно до умов договору від 13.04.2019 (з урахування додаткової угоди від 15.04.2019 №1).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020, в задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, оскільки за приписами Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та умовами договору від 06.09.2017 № К-772, укладеного між співвласниками спірного будинку та ТОВ "КК "Мрія", позивач у будь-якому випадку повинен узгодити питання доступу до телекомунікаційного обладнання у багатоквартирному будинку не тільки із співвласниками цього будинку, але і з управителем ТОВ "КК "Мрія"; а у додатку № 1 до договору від 02.04.2018 № 16-Г, укладеного між сторонами, - переліку будинків та місць встановлення обладнання (пристроїв) ТОВ "ДіаНет Буд" відсутній будинок з адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.
Крім того, за висновками судів, позовні вимоги про надання доступу до щитка електроживлення та відновлення електроживлення обладнання не можуть бути заявлені до ТОВ "КК "Мрія", оскільки питання відновлення електроживлення вирішується згідно договору від 01.01.2019 № 13476 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, у червні 2020 року ТОВ "ДіаНет Буд" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (з урахуванням уточненої касаційної скарги), у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу (з урахуванням уточненої касаційної скарги), ТОВ "ДіаНет Буд" зазначило, що:
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, зокрема, положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж";
суди не врахували, що договір від 02.04.2018 № 16-Г не регулює питання доступу до телекомунікаційного обладнання провайдера, розташованого у спірному багатоквартирному будинку, а відповідач відповідно до договору від 06.09.2017 №К-772 не є особою, якій надано право встановлювати сервітути щодо спільного майна багатоквартирного будинку та відповідно укладати договори про доступ до телекомунікаційного обладнання багатоквартирних будинків;
процедура узгодження з управителем житлового будинку питання доступу до інфраструктури багатоквартирного будинку для розташування технічних засобів телекомунікацій не передбачена Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж";
позовна вимога про надання доступу до щитка електроживлення та відновлення електроживлення обладнання обґрунтовано заявлена позивачем до ТОВ "КК "Мрія" з огляду на те, що саме відповідач здійснив відключення телекомунікаційного обладнання позивача від електроживлення.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі №908/2023/19 з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020.
ТОВ "КК "Мрія" не скористалося своїм правом відповідно до ст. 295 ГПК України та не подало до суду касаційної інстанції письмового відзиву на касаційну скаргу ТОВ "ДіаНет Буд".
У судове засідання 26.08.2020 ТОВ "КК "Мрія" свого представника не направило, хоча було повідомлене про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ) не зверталося.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, а також зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", внесені постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343 щодо дозволу діяльності адвокатів та положення ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ) щодо можливості участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності представника ТОВ "КК "Мрія".
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки ТОВ "ДіаНет Буд" подало касаційну скаргу після набрання чинності цим Законом зазначена касаційна скарга розглядається у порядку, передбаченому ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховним Судом не встановлено наявності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з урахуванням конкретних обставин справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Предметом розгляду у справі № 908/2023/19 є позовні вимоги ТОВ "ДіаНет Буд" до ТОВ "КК "Мрія" про надання доступу до інфраструктури багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, на даху якого знаходиться телекомунікаційне обладнання ТОВ "ДіаНет Буд" (провайдера).
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах визначені у Законі України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" від 07.02.2017, який набрав чинності з 04.06.2017.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється виключно на договірній основі.
За приписами ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.
При цьому ст. 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначає, що договір з доступу - це договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом, а власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу за цим Законом є фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015, який набрав чинності з 01.07.2015, власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 4 цього Закону).
Відповідно до ст. 382 ЦК України та ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).