Ухвала
01 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 202/8059/16-ц
Провадження № 14-130зц20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася із заявою ліквідатора Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" - арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про перегляд ухвал Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року, Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року у справі за позовом Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків та
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2016 року Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" (далі - УРТОВ "Інкомтех") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків за користування землею без належно оформлених правовстановлюючих документів.
2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2016 року (справа № 904/3116/16) УРТОВ "Інкомтех" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
3. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року у задоволенні клопотання ліквідатора УРТОВ "Інкомтех" - арбітражного керуючого Вербицького О. В.(далі - арбітражний керуючий) про передачу справи до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду спору по суті в межах процедури банкрутства відмовлено.
4. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, арбітражний керуючий оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року апеляційна скарга арбітражного керуючого на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року повернута на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
6. У травні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого на ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року та Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех" - арбітражного керуючого Вербицького О. В. в частині оскарження ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року апеляційна скарга арбітражного керуючого повернута, а отже, ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті не переглядалася, що виключає можливість її перегляду в касаційному порядку.
8. 04 червня 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду арбітражний керуючий звернувся із заявою про перегляд Великою Палатою Верховного Суду ухвал Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року, Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року в частині оскарження ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2020 року, яка в серпні 2020 року була передана до Великої Палати Верховного Суду листом від 27 серпня 2020 року № 2780/0/22-20.
9. Заява мотивована тим, що підставою оскарження було порушення судами правил предметної юрисдикції, що, на думку заявника, полягає в тому, що провадження у цій справі відкрите пізніше, ніж Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство боржника УРТОВ "Інкомтех", тому зазначена справа не відноситься до виключної компетенції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом Дніпропетровської області.
10. Проаналізувавши матеріали заяви та викладені у ній доводи арбітражного керуючого, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для її прийняття з огляду на таке:
11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
12. Підстави, право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
13. Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями щодо перегляду судових рішень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, перевірки обґрунтованості та законності постанов (ухвал) суду тієї ж касаційної інстанції.
14. Водночас Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що з моменту набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" цей Кодекс не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку, як це було визначено у розділі V глави 3 попередньої редакції ЦПК України.
15. Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення від 9 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, § 53).