УХВАЛА
31 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/128/20
Провадження № 11-248заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року в адміністративній справі за його позовом до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із позовом до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України, в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Президента України щодо нерозгляду та перенаправлення звернень інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 40 Конституції України та вимог частини четвертої статті 7 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР"Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність Президента України, щодо незабезпечення протягом тривалого часу інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 інсуліном, всупереч взятих Державою Україна на себе зобов`язань в гарантованому безкоштовному забезпеченні інсуліном високої якості щодо потреб хворого;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання взятих ним зобов`язань відповідно до вимог частини третьої статті 104 Конституції України, зобов`язання Президента України "обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України";
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо невиконання обов`язку покладеного на нього частиною другою статті 102 Конституції України, незабезпечення гарантування додержання конституційних і законних прав інваліда 2-ї групи ОСОБА_1, що спричинило тривале порушення та невизнання гарантованих конституційних і законних прав суб`єктами владних повноважень;
- зобов`язати Президента України забезпечувати безкоштовно щомісяця хворого на цукровий діабет інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 інсуліном марки: Хумулін Регуляр 1 картонна пачка, 5 картриджів по 3 мл. у шприц-ручці КвікПен, 100 МО/мл., виробник LіІІу France; Хумулін НПХ 1 картонна пачка, 5 картриджів по 3 мл. у шприц-ручці КвікПен, 100 МО/мл., виробник LіІІу France;
- відшкодувати позивачу матеріальну шкоду завдану відповідачем внаслідок протиправної бездіяльності (незаконне протягом тривалого часу незабезпечення хворого на цукровий діабет безкоштовно інсуліном) в розмірі шістдесят шість тисяч дев`ятсот гривень, за рахунок Держави;
- відшкодувати ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду заподіяну відповідачем внаслідок протиправної бездіяльності в розмірі один мільйон сто одна тисяча гривень (п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць), за рахунок Держави.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 13 липня 2020 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
10 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Частиною третьою статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України