Постанова
іменем України
1 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 720/381/19
Провадження № 51-1904 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Макаровець А. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Олійнича Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кисельова В. Л., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260120000399, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Зелений Гай Новоселицького району Чернівецької області, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК та призначено йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 листопада 2018 року приблизно о 21:40, перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, де він проживає разом із ОСОБА_2, в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою вбивства наніс ОСОБА_2 два удари дерев`яною палицею в область потиличної та лобної ділянки голови, від чого останній впав на підлогу, а потім ОСОБА_1 наніс ще п`ять ударів кулаком в область голови, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що призвело до його смерті.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор Кисельов В. Л., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину положення ст. 69 КК щодо ОСОБА_1 застосовані неправильно, що призвело до явної несправедливості призначеного засудженому покарання через його м`якість. Вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні достатні обставини, які би пом`якшували покарання засудженого та були би підставою для призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК. Всупереч приписам ст. 419 КПК апеляційний суд відповідних доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, свого рішення не мотивував та безпідставно залишив вирок щодо ОСОБА_1 у цій частині без зміни, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор Чабанюк Т. В. не підтримала касаційну скаргу прокурора.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Олійнич Ю. В. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 115 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до приписів ст. 50 КК, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю. Домірність покарання за злочин є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.
Згідно з вимогами ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Кримінальний закон передбачає у виключних випадках можливість застосування положень ст. 69 КК лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної норми, можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до ч. 1 та/або ч. 2 ст. 66 КК, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.