Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 174/49/18
провадження № 61-7266св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі відокремленого підрозділу - філії "Вільногірській гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Данилюк Т. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі відокремленого підрозділу - філії "Вільногірській гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірській гірничо-металургійний комбінат") про захист честі та гідності шляхом спростування недостовірної інформації.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона працює на підприємстві відповідача на посаді інженера І категорії з проектно-кошторисної роботи кошторисно-договірного та планового бюро відділу капітального будівництва та ремонтів управління. Наказом № 80 від 29 лютого 2016 року вона була звільнена з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Вважаючи своє звільнення незаконним, вона звернулася до суду з відповідним позовом, за результатами розгляду якого, рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року її поновлено на роботі. Після поновлення на роботі відповідач умисно не забезпечує її роботою та проводить оплату праці їй як за час простою, у відповідності до статті 113 КЗпП України, у розмірі 2/3 частин окладу посади, яку вона займає. При цьому адміністрація відповідача тисне на неї відносно того, щоб вона за власним бажанням звільнилася з посади на якій у цей час працює або дала згоду на перевід на іншу роботу, звертаючись до неї з різного роду письмовими зверненнями. До останнього часу, тиск відповідача на неї щодо спонукання її звільнитися з посади на якій вона працює, був більш-менш коректним, однак 21 грудня 2017 року у друкованому виданні відповідача, газеті "Газета мого комбінату" №42 (53) на сторінці 2, була оприлюднена стаття "Вони ганьблять професію гірника", в якій відповідачем була поширена відносно неї недостовірна інформація, яка при цьому була негативна та образлива у відношенні неї, тобто така, що порушує її немайнове особисте благо у вигляді честі, гідності та ділової репутації, а саме: абзац 3 статті "Чому більшості колективу ВГМК оплата праці дається тяжко, а іншим, дармоїдам без перебільшення, таким як: ... ОСОБА_1 ... отримати зарплату не вимагає жодних зусиль!..", абзац 8 статті "Саме тому... ОСОБА_1 ... не викликають жалю та співчуття. Вони мають припинити паразитувати на трударях Вільногірського комбінату...". Те, що вказана негативна інформація поширена відповідачем стосувалося саме її, підтверджується крім зазначення у статті її прізвища та ініціалів, також надрукованій на цій же сторінці газети, фотокопією листа за підписом директора філії ОСОБА_2 на її ім`я, у якому він пропонує їй тимчасово перейти на іншу роботу на час простою з 11 грудня 2017 року.
Те, що вона є дармоїдом та паразитує на трударях Вільногірського комбінату, є інформацією безумовно недостовірною, негативною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію в очах оточуючих, в тому числі численних працівників підприємства, які її особисто знають, приймаючи до уваги, що вона працює згідно трудового договору, який був фактично поновлений судовим рішенням, отримує заробітну плату у відповідача на підставі норм КЗпП України та Закону України "Про оплату праці", а тому відповідач не мав права інформувати невизначене коло осіб, що вона є дармоїдом та особою яка паразитує на працівниках філії ВГМК. При цьому слова "дармоїд" та "паразит", якими її назвав у своєї газетній статті відповідач, є лайливими та образливими словами. Ця негативна, недостовірна інформація відносно неї була доведена відповідачем до відома невизначеного кола осіб, приймаючи до уваги, що тираж випуску газети "Газета мого комбінату" №42(53) від 21 грудня 2017 року складав 1600 екземплярів.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила захистити її честь та гідність, шляхом визнання недостовірною, як таку, що принижує її честь та гідність інформацію, викладену ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", у випуску газети "Газета мого комбінату" від 21 грудня 2017 року №42(53) на сторінці №2 в статті "Вони ганьблять професію гірника", а саме, "що вона є без перебільшення дармоїдом та паразитує на трударях Вільногірського комбінату", зобов`язати ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, спростувати зазначену недостовірну, як таку, що принижує її честь та гідність інформацію, надрукувавши у запланованому найближчому випуску газети "Газета мого комбінату" спростування вищевказаної недостовірної інформації про неї, під рубрикою "Спростування" тим же шрифтом, що й оприлюднена раніше недостовірна інформація.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано недостовірною, як таку, що принижує честь та гідність ОСОБА_1, інформацію, викладену ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" у випуску газети "Газета мого комбінату" від 21 грудня 2017 року №42(53) на сторінці №2 в статті "Вони ганьблять професію гірника", а саме, "що ОСОБА_1 є без перебільшення дармоїдом та паразитує на трударях Вільногірського комбінату". Зобов`язано ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" протягом місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, спростувати зазначену недостовірну, як таку, що принижує честь та гідність інформацію, надрукувавши у запланованому найближчому випуску газети "Газета мого комбінату" спростування вищевказаної недостовірної інформації про ОСОБА_1, під рубрикою "Спростування" тим же шрифтом, що й оприлюднена раніше недостовірна інформація.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачем інформація відносно позивача є неправдивою, має наклепницький характер, чим порушує немайнове благо останньої у вигляді честі, гідності та ділової репутації, а тому така інформація підлягає спростуванню у спосіб її оприлюднення та доведення до невизначеного кола осіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі ВПФ "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" залишено без задоволення, рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія") подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що інформація, викладена у статті "Вони ганьблять професію гірника!" відносить до недостовірної, оскільки ані позивачем не було доведено, ані судом не було встановлено будь-якої невідповідності дійсності або неправдивості викладеної у статті інформації. При цьому, судами взагалі не враховано доводів та доказів, наданих відповідачем на підтвердження достовірної спірної інформації. При цьому, деяка інформація у статті була негативною, оскільки в ній йшлось про порушення деякими працівниками, зокрема і позивачем, деяких загальновизнаних правил співжиття, проте жодним нормативно-правовим актом не передбачено спростування негативної інформації про особу, проте суди помилково зобов`язали спростувати негативну, а не недостовірну інформацію відносно позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року (провадження №22-ц/774/5422/16) у справі №174/119/16-ц, поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді інженера з проектно-кошторисної роботи першої категорії кошторисно-договірного та планового бюро відділу капітального будівництва та ремонтів управління комбінату у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"; стягнуто з Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь ОСОБА_1 13 227,36 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2016 року по 13 травня 2016 року, тобто за 51 робочий день, з утриманням із зазначеної суми податків та інших обов`язкових платежів; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №174/491/16-ц про скасування наказу про простій, стягнення незаконно ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, встановлено, зокрема, що наказом директора філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" ОСОБА_2. №129 від 26 травня 2016 року, установлено для працівників кошторисно-договірного та планового бюро відділу капітального будівництва та ремонтів управління комбінату - ОСОБА_1 - інженера 1 категорії з проектно-кошторисної роботи початок простою з 30 травня 2016 року до усунення причин та умов, які спричинили відсутність роботи; місце знаходження під час простою - навчальний клас № 2 на другому поверсі будівлі "Відділ технічного навчання"; час знаходження під час простою в навчальному класі №2 на другому поверсі будівлі "відділ технічного навчання" - за графіком №1 "Однозмінна робота, з годинним п`ятиденним робочим тижнем, тривалістю щоденної роботи 8 годин, із двома вихідними (субота та неділя); оплату часу під час простою - на підставі листків простою в розмірі двох третин установленого окладу.