1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України


02 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 569/10120/13-ц

провадження № 61-22446св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - Перший відділ державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області,

боржник - ОСОБА_1,

стягувач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої Альбіни Юріївни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року у складі судді Панас О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,


ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина


Короткий зміст вимог

19 лютого 2018 року державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Глушко М. О. звернувся до суду з поданням про видачу дублікату виконавчого документу.

Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебував виконавчий лист № 569/10120/13-ц, виданий 04 квітня 2014 року Рівненським міський судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

У процесі передачі справи іншому виконавцю на виконання виконавчий документ було втрачено.

З урахуванням викладених обставин, просив суд видати дублікат виконавчого листа № 569/10120/13-ц, виданого 04 квітня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року задоволено подання Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 569/10120/13-ц, виданого 04 квітня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн згідно рішення Рівненського міського суду від 25 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ТзОВ "Бісмут ЛТД", ТзОВ "Ліоніс", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та договорами поруки, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки рішення суду не виконано, а виконавчий документ втрачено під час його примусового виконання, то на підставі пункту 17.4 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції може видати його дублікат.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року залишено без змін.


Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання державної виконавчої служби.


Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судами попередніх інстанцій не враховано пропуску строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.


Доводи інших учасників справи

26 лютого 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від АТ "УкрСиббанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому стягувач просить суд у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. відмовити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.


10 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.


Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебував виконавчий лист № 569/10120/13-ц, виданий 04 квітня 2014 року Рівненським міський судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

У процесі передачі справи іншому виконавцю на виконання виконавчий документ було втрачено.

Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.



................
Перейти до повного тексту