Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 417/7171/19
провадження № 61-20250св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Карташова О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті батька ОСОБА_3 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого залишились спадщина у вигляді земельної ділянки, розміром 55 148 кв. м, розташована в межах Марківської селищної ради (пай НОМЕР_1 ), кадастровий номер 4422555100:12:004:0027, та земельної ділянки, розміром 7 808 кв. м, розташована в межах Марківської селищної ради (пай НОМЕР_2 ), кадастровий номер 4422555100:12:004:0027.
19 червня 2018 року він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, проте отримав відмову через пропуск шестимісячного строку.
Раніше він вже звертався з аналогічним позовом, але рішенням Марківського районного суду Луганської області від 18 грудня 2018 року йому відмовлено, оскільки позов заявлений до неналежного відповідача.
Як на підставу поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилався на хворобу, яка завадила йому вчасно звернутись до нотаріуса.
Вважаючи, що вказана обставина є поважною причиною пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 11 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено існування поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . При цьому юридична необізнаність позивача, яка була підставою для його звернення до суду з позовом до Марківської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не може бути поважною причиною для поновлення ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Марківського районного суду Луганської області від 11 червня 2019 року скасовано та провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не розглянув заявлену позивачем підставу для звернення до суду (хвороба ОСОБА_1 ), натомість розглянув підставу (юридична необізнаність ОСОБА_1 ), яка вже була предметом судового розгляду, за результатами якого ухвалено рішення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі статті 255 ЦПК України
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині закриття провадження по справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі, оскільки позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет позову, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Враховуючи, що відповідач у справі № 417/5882/18 та справі, яка переглядається, є різним, висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі є передчасним.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що враховуючи рішення Марківського районного суду Луганської області від 18 грудня 2018 року, висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі є законним.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав заперечення на відзив, у якому повторно вказував на те, що закриття провадження у справі порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди звернутись до суду. Надання додаткового строку має розглядатись як виключний порядок поновлення його прав як спадкоємця, який не мав можливості своєчасно прийняти спадщину.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 417/7171/19 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який був батьком позивача.
Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розміром 55 148 кв. м, розташована в межах Марківської селищної ради (пай НОМЕР_1), кадастровий номер 4422555100:12:004:0027, та земельної ділянки, розміром 7 808 кв. м, розташована в межах Марківської селищної ради (пай НОМЕР_2), кадастровий номер 4422555100:12:004:0027.
19 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Марківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори від 19 червня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкоємець до нотаріальної контори не звернувся на протязі шести місяців з дня смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та на день смерті із спадкодавцем не проживав.
За інформацією, наданою апеляційному суду Луганської області Марківською державною нотаріальною конторою, 21 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та 17 вересня 2019 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 .