Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 450/3237/14-ц
провадження № 61-19763св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі за первісним позовом (відповідачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ), ОСОБА_3,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_4 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_5, ОСОБА_6, Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області (відповідач за зустрічним позовом),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі є спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановлений законом шестимісячний строк вони у визначений цивільним законом спосіб прийняли спадщину, проте не змогли успадкувати майно через відсутність правовстановлюючих документів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 просили визнати за кожним із них право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ), ОСОБА_3, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядилась на випадок своєї смерті належним їй майном, склавши 14 липня 2003 року заповіт, яким належний їй на праві власності будинок заповіла своєму синові - ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав із спадкодавцем на момент її смерті. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер і за життя не встиг оформити право власності на успадкований будинок. Отже, ОСОБА_4 успадкувала після свого чоловіка ОСОБА_8 право на будинок АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року (у складі судді Данилів Є. О.) первісний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки спадкоємець за заповітом спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_7 не прийняв, тому позивачі за первісним позовом є спадкоємцями після смерті спадкодавців за законом. Отже, оскільки позивачі за первісним позовом вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті спадкодавця, місцевий суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для визнання за кожним із них права власності на Ѕ частину спірного житлового будинку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що встановлені судом обставини свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем за зустрічним позовом позовних вимог.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог.
Зустрічні позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент смерті ОСОБА_7 та протягом шестимісячного строку після її смерті спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 разом із сім`єю проживав у спірному будинку, а тому останній вважається таким, що відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв спадщину.
Оскільки позивачка за зустрічним позовом подала до суду належні та допустимі докази того, що вонапроживала та була зареєстрована у спірному спадковому будинку на час смерті свого чоловіка ОСОБА_8 та проживає в ньому на час розгляду справи судом, наявні правові підстави для визнання за нею права власності на цей житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин первісні позовні вимоги про визнання права власності на спірний будинок є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідив і не надав належної правової оцінки доказам у справі. Вказують, що апеляційний суд, залишив поза увагою, що ОСОБА_8 протягом трьох років після смерті матері не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір успадковувати майно ОСОБА_7 .
Вважають, що апеляційний суд дійшов до передчасного висновку про задоволення зустрічного позову, зазначають, що ОСОБА_4 є неналежним позивачем за зустрічним позовом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують родинні або шлюбні зв`язки ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Також відсутні документи, що підтверджують факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_8, в тому числі і довідка про спільне проживання.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
27 грудня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим Чишківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області від 05 березня 2005 року.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 .
На момент смерті ОСОБА_7 разом з нею був зареєстрований та проживав у спірному будинку її син ОСОБА_8 .
14 липня 2003 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким належний їй на праві власності житловий будинок, господарські будівлі та земельну ділянку заповіла своєму синові ОСОБА_8, який фактично прийняв спадщину, вступив в управління та володіння спадковим майном, однак не оформив спадкових прав та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Після смерті ОСОБА_8 спадщину фактично прийняла ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2, та ОСОБА_3 є синами померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
09 серпня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до приватного нотаріуса Пустомитівського РНО Моісеєвої О. Я. із заявами про прийняття спадщини за законом.
Відповідно до змісту довідки Чишківської сільської ради від 13 січня 2009 року вих. № 63, ОСОБА_7 була зареєстрована та постійно проживала у будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті з нею проживали: ОСОБА_8 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Згідно із довідкою Чишківської сільської ради від 10 січня 2012 року вих. № 9, у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 . Зазначене у довідці підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 01 лютого 2012 року та довідкою Чишківської сільської ради від 13 березня 2012 року № 83.
Факт реєстрації ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, установлено також згідно з даними будинкової книги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.