Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 562/140/13-ц
провадження № 61-8338св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Сведбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду в складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С. від 19 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") про захист прав споживача, визнання кредитного договору та договору поруки недійсними.
Обґрунтовуючи вимоги, зазначив, що оспорювані договори є недійсними з підстав, зазначених у статті 233 ЦК України, оскільки їх вчинено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах. Окрім цього, посилається на те, що договір кредиту повинен бути визнаний недійсним, так як містить несправедливі умови, які обмежують права споживачів, і суперечить статті 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Судові рішення ухвалені у справі
Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 березня 2013 рок позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 30 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" та договір поруки від 30 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ "Сведбанк". Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені позивачем договори укладено під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах. Пункти договору обмежують цивільну правоздатність сторони договору - позичальника, передбачену статтями 25-27 ЦК України, суперечать положенням статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на заочне рішення суду першої інстанції повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ПАТ "Дельта Банк" не дотримано встановлений главою 11 розділу 3 ЦПК України порядок, який регулює перегляд заочного рішення, оскільки заяву про перегляд заочного рішення до місцевого суду не подавав, а одразу оскаржив вказане рішення до апеляційного суду.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 05 грудня 2018 року касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на заочне рішення суду першої інстанції скасовано, оскільки процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який провадиться судом, що ухвалив заочне рішення, і лише за письмовою заявою відповідача, яким ПАТ "Дельта Банк" не являється.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки позивач заявив позов до ПАТ "Сведбанк", і не заявляв клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ "Дельта Банк", а апеляційний суд позбавлений такої можливості, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити саме з цих підстав.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив суд скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ "Дельта Банк" не набув права вимоги до позивача за вищевказаним кредитним договором. Таке право набула інша юридична особа - ТОВ "Кредитні ініціативи". Права ПАТ "Дельта Банк" оскаржуваним рішенням не порушені, а тому він не має права на апеляційне оскарження. Апеляційне провадження відкрито помилково, а тому воно підлягає закриттю.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 10 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 562/140/13-ц із Здолбунівського районного суду Рівненської області. Зупинено виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 2 106,10 грн до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду
від 25 серпня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 30 вересня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1701/0908/88-118 за яким останній отримав у банку кредит в сумі 39 000 дол. США на строк до 29 вересня 2018 року зі сплатою 12,5% річних за користування коштами.
30 вересня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1701/0908/88-118-Р-1 за яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком за порушення умов кредитного договору позичальником.
ВАТ "Сведбанк" змінило назву на ПАТ "Сведбанк". ПАТ "Сведбанк" перейменовано в ПАТ "Омега Банк". Рішення про перейменування було прийнято на загальних зборах акціонерів 29 квітня 2013 року.
ПАТ "Сведбанк" 25 травня 2012 року здійснив операцію з продажу прав вимог за поточним роздрібним портфелем на користь ПАТ "Дельта Банк".
Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження судового рішення, ПАТ "Дельта Банк" посилався на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором належало саме ПАТ "Дельта Банк", а тому рішення є незаконним.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права