Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 445/2103/15-ц
провадження № 61-20530св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сновицька сільська рада Золочівського району Львівської області,
третя особа - відділ Держгеокадастру у Золочівському районі Львівської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області, третя особа - відділ Держгеокадастру у Золочівському районі Львівської області, про визнання недійсним рішення № 314 від 19 серпня 2015 року LIII сесії VI скликання Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області "Про затвердження акту комісії від 06 травня 2014 року" та про визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на праві власності згідно рішення виконавчого комітету Сновицької сільської ради народних депутатів №25 від 30 грудня 1993 року та запису в земельно-кадастровій і по господарській книгах Сновицької сільської ради.
Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємицею всіх прав та обов`язків, які належали померлій ОСОБА_3 . Крім уже успадкованого майна, останній належала також земельна ділянка, площею 0,60 га.
Під час реалізації права на оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку, Сновицька сільська рада не погодила технічної документації, що зумовлено прийняттям рішення "Про затвердження акту комісії від 06 травня 2014 року", яким зобов`язано ОСОБА_1 знести незаконно збудовану огорожу.
Позивач вважала вказане рішення сільської ради незаконним, оскільки акт, на підставі якого воно винесено, у судовому порядку визнано недійсним.
Посилаючись на те, що належна спадкодавцю земельна ділянка завжди була цілісною, жодних заїздів через неї не було, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 02 березня 2017 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що право власності позивачки на зазначену земельну ділянку ніким не оспорюється, і рішенням сільської ради їй дозволено виготовити технічну документацію, а тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Крім того, з посланням на вимоги пункт 34 статті 26 та частину 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", які регламентують діяльність сільської ради, як органу місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постановою Золочівського районного суду від 03 липня пня 2015 року, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, не встановлено факт здійснення неправильних замірів на місцевості, не спростовано рішення висновок щодо самозахвату ОСОБА_1 частини земель загального користування, а констатовано неправильність процесуальної форми документу, яким прийнято відповідне рішення. Сновицька сільська рада Золочівського району, дотримуючись процедури, передбаченої законом "Про місцеве самоврядування", прийняла належний документ, а саме рішення. Поза тим, Акт комісії має винятково рекомендаційний характер, він не є підставою для прийняття рішення, а тим більше не визначає змісту останнього.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 09 жовтня 2017 року про виправлення описки,апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 02 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.Визнано недійсним рішення № 314 від 19 серпня 2015 року LІІІ сесії УІ скликання Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області "Про затвердження акту комісії від 06 травня 2014 року". Визнано в порядку спадкування за законом право власності ОСОБА_1 на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, належне їй на праві власності згідно рішення виконавчого комітету Сновицької сільської ради народних депутатів № 25 від 30 грудня 1993 року та запису в земельно-кадастровій і погосподарській книгах Сновицької сільської ради, а саме, на земельну ділянку площею 0,15 га, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року, на підставі пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Останньою постановою Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18 жовтня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 02 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Рішення апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 09 жовтня 2017 року про виправлення описки, скасовано.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та попереднє рішення апеляційного суду, виходив з того, що позивачкою подано позов про визнання недійсним рішення сільської ради та, як похідні вимоги, про визнання за нею в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, однак відповідачем до участі у справі залучено лише Сновицьку сільську раду Золочівського району Львівської області. Інших же осіб, прав та обов`язків яких даний спір стосується напряму, до участі у справі не залучено. Зокрема, судом не залучено до участі у розгляді справи як відповідача ОСОБА_4 , якому оспореним рішенням Сновицької сільської ради затверджено межові знаки заїзду до присадибної ділянки згідно акту, складеного комісією 06 травня 2014 року, хоча рішення суду про скасування рішення сільської ради стосовно прав позивача на земельну ділянку прямо впливає на його права та законні інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій заявник, посилаючись на недотримання судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18 жовтня 2019 року про виправлення описки, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не встановлено і в постанові не зазначено, які права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 вирішив суд першої інстанції при розгляді цієї справи. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що спірним рішенням сільської ради встановлено межові знаки заїзду ОСОБА_4 і це рішення безпосередньо впливає на його права та обов`язки, оскільки судом не досліджено фактичні обставини справи та підтверджуючи їх докази, які мають значення для встановлення суті і змісту спірних матеріально-правових відносин, суб`єктного складу цих правовідносин, та не застосовано норми матеріального права, які регулюють питання організації території населеного пункту, порядок і підстави розміщення вулиць, проїздів загального користування. Вказаний спір лежить виключно в площині матеріально-правових відносин позивача та Сновицької сільської ради. Також апеляційний суд безпідставно поновив ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження.
Відзив до суду касаційної інстанції не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 445/2103/15-ц із Золочівського районного суду Львівської області. Зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2020 року справу № 445/2103/15- ц призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 30 грудня 1993 року рішенням Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області № 25 вирішено передати безоплатно у власність земельну ділянку, площею 0,60 га ОСОБА_2, а саме: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,15 га; для ведення особистого підсобного господарства площею 0,45 га. Відповідний запис під № 288 зроблено у в земельно-кадастровій книзі Сновицької сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина за законом.
21 березня 2003 року державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із будинковолодіння, до складу якого входять житловий будинок та господарські споруди, що знаходиться у АДРЕСА_1 ; права на земельну частку пай у землі, яка перебуває у колективній власності Спілки селянських господарств "Снович" та одного грошового вкладу.