Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 523/1653/16-ц
провадження № 61-9230св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Гірняк Л. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного казначейства України в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами досудового слідства та прокуратури.
Позовна заява мотивована тим, що 30 вересня 2003 року відносно нього - голови правління ЗАО "Фармнатур" порушено кримінальну справу № 060200300090 через перевищення службових повноважень та присвоєння чужого майна в особливо крупних розмірах за частиною третьою статті 365, частиною п`ятою статті 191 КК України прокуратурою Суворовського району міста Одеси, з обранням міри запобіжного заходу - підписка про невиїзд. У своїх обґрунтуваннях, з того часу кримінальне провадження відносно нього тривало, справа Суворовським райсудом м. Одеси неодноразово поверталась в прокуратуру району для проведення додаткового розслідування, а 30 березня 2011 року прокуратура району кваліфікувала його дії за частиною другою статті 366, частиною другою статті 367 КК України. Позивач оскаржував у Суворовському районному суді м. Одеси постанову про порушення проти нього кримінального провадження та лише 03 грудня 2012 року Суворовський райсуд м. Одеси своєю постановою скасував постанову прокуратури від 23 травня 2011 року про порушення кримінальної справи за частиною другою статті 366, частиною другою статті 367 КК України, яка залишилась без змін згідно з ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року.
Зазначав, що з 2003 року по 2013 року його незаконно переслідували органи досудового слідства прокуратури Суворовського району міста Одеси, через ці дії його позбавили звичного життя, можливості працювати за досвідом, він втратив свій звичний заробіток, стан його фізичного здоров`я погіршився, а тому вважав, що йому завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 646 740 грн.
Також позивач просив відшкодувати йому збитки, завдані незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури на загальну суму - 4410140 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів свої вимоги, оскільки не надав суду будь-які докази на підтвердження своїх вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 360 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення у справі, виходив із того, що позивачем на обґрунтування своїх вимог щодо втрати заробітку та недоотримання інших грошових доходів, витрат на надання юридичної допомоги, затрат у зв`язку з порушенням нормальних життєвих зав`язків та втрати фізичного здоров`я, доказів не надано, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. Разом з тим, враховуючи те, що позивач тривалий час з 30 вересня 2003 року по 06 лютого 2013 року знаходився під слідством і судом, вважав позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди доведеними, визначивши розмір такого відшкодування виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У листопаді 2017 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 30 вересня 2003 року відносно ОСОБА_1 - голови правління ЗАО "Фармнатур" порушено кримінальну справу № 060200300090 через перевищення службових повноважень та присвоєння чужого майна в особливо крупних розмірах за частини третьої статті 365, частини п`ятої статті 191 КК України прокуратурою Суворовського району міста Одеси, з обранням міри запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 тривало, справа Суворовським районним судом м. Одеси неодноразово поверталась в прокуратуру району для проведення додаткового розслідування, а 30 березня 2011 року прокуратура району кваліфікувала його дії за частиною другою статті 366, частиною другою статті 367 КК України. Позивач оскаржував у Суворовському районному суді м. Одеси постанову про порушення проти нього кримінального провадження.
Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2012 року скасована постанова старшого слідчого прокуратури Суворовського району міста Одеси Хайнака В. Д. від 23 травня 2011 року про порушення кримінальної справи за частиною другою статті 366, частиною другою статті 367 КК України та матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 366, частиною другою статті 367 КК України повернуто прокурору Суворовського району міста Одеси у зв`язку з відсутністю достатніх підстав для порушення кримінальної справи. Дана постанова суду набрала законної сили 06 лютого 2013 року, згідно ухвали апеляційного суду Одеської області.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.