Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 201/1935/20
провадження № 61-8149св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прийдак Юрій Миколайович, Амур-Нижньодніпровський районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний відділ у місті Дніпро Головного управління державної міграційної юстиції України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Забари Альони Володимирівни на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня
2020 рокуу складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прийдак Ю. М., Амур-Нижньодніпровський районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний відділ у місті Дніпро Головного управління державної міграційної юстиції України в Дніпропетровській області.
В обґрунтування вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після його смерті відкрилась спадщина на його майно і для отримання заявником свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно необхідно встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавцем, а також факту помилки у свідоцтві про одруження матері заявника
ОСОБА_3 (прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ).
ОСОБА_1 просив встановити факт родинних відносин між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме встановити, що померлий ОСОБА_2 є дідусем ОСОБА_1 ; встановити факт помилки у свідоцтві про одруження матері заявника.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прийдак Юрій Миколайович, Амур-Нижньодніпровський районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Індустріальний районний відділ у місті Дніпро Головного управління державної міграційної юстиції України в Дніпропетровській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та рекомендовано заявнику звернутися до належного суду з позовною заявою в порядку позовного провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, місцевий суд виходив із наявності спору про право.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 лютого
2020 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки встановлення факту за заявою ОСОБА_1 безпосередньо пов`язано з виникненням у заявника права на отримання та оформлення спадщини, після спадкодавця ОСОБА_2, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме виникнення такого права передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
15 травня 2020 року представник ОСОБА_1 - Забара А. В. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська
від 26 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 21 квітня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявнику необґрунтовано відмовлено у розгляді скарги, вказуючи про наявність спору про право без зазначення суті такого спору. Заявник вважає, що його право на доступ до суду було необґрунтовано обмежено, а судами здійснено безпідставний висновок, що дана заява повинна бути подана в порядку позовного провадження. Заявник звертався до суду з вимогою встановити факт родинних відносин між ним та його дідусем для реалізації права на спадкування, а тому така заява підлягала розгляду в порядку окремого провадження. Факт встановлення родинних відносин ОСОБА_1 з його дідом породжує для нього юридичні наслідки у вигляді отримання свідоцтва про паво на спадщину.
Заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 640/13514/16-ц, постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 639/489/18, постанові Верховного Суду від 20 серпня 2018 року у справі № 550/974/17, постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 280/1535/16-ц, постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 225/4188/17.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
15 червня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 17 червня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права