Постанова
Іменем України
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 285/1699/18
провадження № 61-5645св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новоград-Волинська міська рада Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2018 року у складі судді Сташківа Т. Б. та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого
2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новоград-Волинської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 05 квітня 1955 року батьку позивачки
ОСОБА_2 , на підставі розпорядження начальника КЕЧ було видано ордер № 856 на поселення в квартиру по АДРЕСА_1 . Рішенням виконкому Новоград-Волинської міської ради від 04 лютого 1983 року вулицю Ужачинську перейменовано на вулицю М. Рибалко, а рішенням виконкому Новоград-Волинської міської ради від 22 грудня 2007 року було змінено адресу з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .
Батько позивачки ОСОБА_2 проживав у зазначеній квартирі до дня смерті -
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з дня вселення у квартиру у 1955 році і до часу звернення до суду із зазначеним позовом, земельною ділянкою, що знаходиться біля будинку, користується сім`я позивача. Новоград-Волинської міською радою позивачу відмовлено у виділенні спірної земельної ділянки у власність за набувальною давністю.
ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на земельну ділянку по
АДРЕСА_1 , площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 24 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав визнання за позивачкою право власності на земельну ділянку за набувальною давністю, оскільки позивачка знала, що спірна земельна ділянка належить Новоград-Волинській міській раді на праві комунальної власності, її батьку було видано ордер на право користування квартирою, що розташована на спірній земельній ділянці, а тому ОСОБА_1 в розумінні статті 344 ЦК України та статті 119 ЗК України не є добросовісним набувачем.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 24 жовтня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 березня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2019 рокута ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю та необґрунтованістю висновку судів попередніх інстанцій, оскільки в основу поняття добросовісності володільця покладенні: правомірність дій володільця та мовчання і бездіяльність попереднього власника протягом усього строку набувальної давності. Новоград-Волинська міська рада не є власником спірної земельної ділянки, а лише суб?єктом права комунальної власності, виключно як представник територіальної громади.
Доводи інших учасників справи
24 квітня 2019 року Новоград-Волинська міська рада Житомирської області через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
У квітні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
05 квітня 1955 року батьку позивача - ОСОБА_2, на підставі розпорядження начальника КЕЧ було видано ордер № 856 на поселення в квартиру.
Відповідно до довідки Новоград-Волинської КЕЧ і будинкоуправління Міністерства оборони України від 03 липня 2008 року № 706 ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю (дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_1, дочка ОСОБА_4 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 20 квітня 1965 року по 15 квітня 1982 року.