1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду









Постанова

Іменем України


31 серпня 2020 року

м. Київ


справа № 264/5566/17


провадження № 61-5006св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 24 травня 2018 року у складі судді Кузнецова Д. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Мироненко І. П.,


ВСТАНОВИВ:


ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст позовних вимог


У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суд уз позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення поворотної фінансової допомоги.


Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем 07 серпня

2017 року та 23 серпня 2017 року було укладено два договори про надання поворотної фінансової допомоги № 11ФП та № 13ФП, за якими ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі

375 300,00 грн та 98 500,00 грн. Крім того, позивачем була сплачена банківська комісія в розмірі 7 107,00 грн. Проте, на теперішній час поворотна фінансова допомога відповідачем частково не повернута..


ОСОБА_1 просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь поворотну фінансову допомогу за договором від 07 серпня 2017 року № 11 в розмірі

375 300,00 грн, за договором від 23 серпня 2017 року № 13 ФП в розмірі

98 500,00 грн, комісію в розмірі 7 106,75 грн, а всього 480 906,75 грн, а також судові витрати по справі.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 24 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.


Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 11ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 07 серпня 2017 року в сумі 375 300,00 грн та за договором № 13ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 23 серпня 2017 року в сумі 98 500,00 грн, а всього стягнуто грошові кошти в розмірі 473 800,00 грн.


Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в сумі 4 738,00 грн.


У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.


Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача

ФОП ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором № 11ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 07 серпня 2017 року в сумі

375 300,00 грн та за договором № 13 ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 23 серпня 2017 року в сумі 98 500,00 грн, а всього 473 800,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що поворотна фінансова допомога є позикою та на підтвердження існування договірних зобов?язань позивачем надано письмові докази, засвідчені як позивачем так і банком про перерахування відповідачу коштів із зазначенням призначення платежів за договорами, факт отримання та зняття відповідачем коштів, та невиконання відповідачем взятих на себе зобов?язань.


Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача банківської комісії в сумі

7 106,75 грн суд визнав необґрунтованими, оскільки вказана сума коштів не є частиною поворотної фінансової допомоги та не отримувалася

ФОП ОСОБА_2, а була сплачена позивачем за власним бажанням за банківські послуги при перерахуванні фінансової допомоги. Крім того, суд зазначив, що повернення або відшкодування позикодавцеві банківської комісії не передбачено умовами договорів або положеннями діючого законодавства, а тому зазначена сума не відноситься до позики і стягненню не підлягає.


Постановою Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено частково.


Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 24 травня 2018 року в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги у розмірі 473 800,00 грн та суми судового збору у розмірі 4 738,00 грн - змінено.


Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з поворотної фінансової допомоги у розмірі 374 400,00 грн, яка складається з заборгованості: за договором № 11ФП від 07 серпня 2017 року у розмірі

275 900,00 грн та за договором № 13ФП від 23 серпня 2017 року у розмірі

98 500,00 грн.


Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 063,86 грн.


В іншій частині рішення суду залишено без змін .


Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованість з поворотної фінансової допомоги з 473 800,00 грн до 374 400,00 грн, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не було враховано часткове виконання ФОП ОСОБА_2 своїх зобов?язань за договором № 11ФП

від 07 серпня 2017 року.


В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.



Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги


07 березня 2019 року ФОП ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.


Касаційна скарга мотивована тим, що фактичні обставини справи встановлені судами на підставі неналежних, недопустимих та недостатніх доказів. Позивачем не надавалося суду оригіналів договорів та платіжних доручень на переказ коштів. Позивачем не було надано суду доказів свого звернення до відповідача з вимогою про повернення коштів.


Доводи інших учасників справи


У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня

2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.


Рух касаційної скарги та матеріалів справи


Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2018 року та постанови Донецького апеляційного суду від 31 січня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області.


Зупинено виконання постанови Донецького апеляційного суду від 31 січня

2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.


У квітні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ


08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


................
Перейти до повного тексту