Постанова
Іменем України
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 711/1346/19
провадження № 61-21553св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: служба у справах дітей Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 серпня 2019 року у складі судді Романенко В. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Черкаської міської ради, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва І. Ю., про визнання договору дарування недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 липня 2008 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_4 .
Під час перебування у шлюбі ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Черкаського районного суду від 15 жовтня 2014 року шлюб між ними розірвано.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 липня 2015 року вищевказану квартиру визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_5 і ОСОБА_2 та визнано право власності за кожним по 1/2 частині вказаної квартири.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2015 року визначено місце проживання сина - ОСОБА_4 із батьком, у квартирі АДРЕСА_1 .
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 04 грудня 2017 року встановлено порядок користування зазначеною квартирою та виділено в користування ОСОБА_2 житлову кімнату № 5 площею 17,1 кв.м, а ОСОБА_5 житлову кімнату № 4 площею 13 кв.м, з лоджією площею 3,8 кв.м. Підсобні приміщення: кухню з балконом, ванну кімнату, вбиральню, коридор, комору - залишено в загальному користуванні.
У жовтні 2018 року позивач дізнався, що ОСОБА_2 без його згоди, без врахування інтересів їхнього неповнолітнього сина та без згоди органу опіки і піклування Черкаської міської ради подарувала належну їй 1/2 частину квартири ОСОБА_3 . Даний договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І. Ю.
Вказаний договір укладено без дотримання вимог чинного законодавства, оскільки відповідач приховала від нотаріуса факт проживання у вказаній квартирі своєї неповнолітньої дитини. Наявність у квартирі сторонньої особи суттєво впливає на психологічний стан дитини, свободу її пересування по приміщенню, на використання місць загального користування. Він не має змоги залишати сина самого у квартирі, оскільки до квартири може потрапити стороння особа з невизначеним соціальним статусом.
ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 31 серпня
2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 3096 та скасувати його державну реєстрацію. Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факту проживання неповнолітнього ОСОБА_4 у квартирі
АДРЕСА_1 на час укладання спірного правочину та права неповнолітнього спірним правочином не порушено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 серпня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 листопада 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що при укладені спірного правочину відповідачкою було приховано від нотаріуса факт проживання у квартирі малолітньої дитини. Судами було порушено право позивача на подання суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Судами не взято до уваги положення закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Соснівського районного суду міста Черкаси.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи