1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 643/5325/13-ц


провадження № 61-9617св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",

третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_2,


розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року у складі судді Крівцова Д. А. та ухвалу апеляційного суду Харківської області

від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,




ВСТАНОВИВ:


ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"; банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


Позовна заява ПАТ "КБ "Надра" мотивована тим, що 28 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір

6/4/26/2008/840-К/51, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати за належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором у повному обсязі, в тому числі: повернути кредит у сумі 35 630,00 доларів США у строк до 10 лютого 2033 року, сплатити відсотки за користування кредитним коштами із розрахунку 12,99 % та сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором, а також можливі штрафні санкції (штраф, пеня).


Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки.


В забезпечення виконання умов кредитного договору, між банком та

ОСОБА_2 , укладено Договір поруки № 6/4/26/2008/840-П/53 від 28 лютого 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.


Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 27 листопада 2015 року у нього виникла заборгованість у розмірі 90 034,45 доларів США, що в еквіваленті станом

на 27 листопада 2015 року становить 2 124 570,11 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 840 771,87 грн; заборгованість за процентами - 858 252,52 грн; заборгованість за пенею - 425 545,72 грн.


ПАТ "КБ "Надра", з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № 6/4/26/2008/840-К/51 від 28 лютого 2008 року в загальному розмірі 2 124 570,11 грн.


У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ "КБ "Надра", третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним кредитного договору.


Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 28 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Надра" було укладено кредитний договір

6/4/26/2008/840-К/51, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у розмірі 35 630,00 доларів США під 12,99 % річних на поточні потреби з графіком змін ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення 10 лютого 2033 року.


Відповідач надав кошти, де стоїть підпис позивача, проте гроші ОСОБА_1 не отримував. Про існування вищевказаного кредитного договору він дізнався наприкінці 2012 року, коли від банку стали надходити листи з вимогами про погашення кредиту. Позивач ці вимоги не визнає у повному обсязі, та вважає, що договір повинен бути розірваний з моменту його підписання, так як він у банку гроші не брав, а чому в договорі стоїть його підпис, він не розуміє. Крім того, банк робить розрахунки з урахуванням курсу долара на даний час, а не на момент підписання договору. Позивач під час підписання кредитного договору не міг керувати своїми діями, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним, так як він підписаний під впливом тяжких обставин. Позивача оманливим шляхом група шахраїв з його однокласником ОСОБА_3 відвезли у село в Харківській області у якийсь приватний будинок, пообіцяв роботу, без згоди позивача у нього незаконно забрали його документи, а потім спаювали та, як потім виявилося, у напої добавляли психотропні препарати і в такому стані возили до ПАТ "КБ "Надра".


ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсним кредитний договір № № 6/4/26/2008-840-К/51, укладений 28 лютого 2008 року між ним та ПАТ "КБ "Надра".


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" грошові коти в розмірі 840 771,87 грн.


У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.


У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" понесені судові витрати в розмірі 1 361,73 грн.


Частково задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив із доведеності факту отримання ОСОБА_1 тіла кредиту в розмірі

840 771,87 грн, який і підлягає стягненню з останнього на користь банку в судовому порядку.


Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено своїх підстав заявлених позовних вимог.


Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.


Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року залишено без змін.


Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.


Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги


У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" відмовити, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що заявник на час укладення спірного правочину зловживав спиртними напоями, ніде не працював, паспорт заявника був непридатний для здійснення будь-яких угод, оскільки на другому аркуші паспорта був відсутній відтиск гербової печатки. У відділенні банку, заявник ніяких кредитних коштів не отримував. Кредитний договір, заяву про видачу готівки, валютний меморіальний ордер та договір іпотеки заявник не підписував. Банком не була надана інформація для здійснення свідомого вибору умов кредитування (порушено Закону України "Про захист прав споживачів").


Доводи інших учасників справи


26 квітня 2019 року ПАТ "КБ "Надра" через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.


Додаткові аргументи заявника


22 травня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відповідь на відзив, у якому просить вимоги банку у відзиві залишити без задоволення.


Рух касаційної скарги та матеріалів справи


Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Московського районного суду міста Харкова.


16 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1106/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-9617св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.


Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.


Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ


08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у відповіді на відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи

28 лютого 2008 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 6/4/26/2008/980-І/52, відповідно до умов якого в забезпечення зобов`язань за кредитним договором від 28 лютого 2008 року

6/4/26/2007/840-К/51, ОСОБА_1 передає в іпотеку житловий будинок

АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за вищевказаною адресою. За умовами вказаного договору сума зобов`язання за кредитним договором складає 35 630,00 доларів США, строк - до 10 лютого 2033 року. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А. В., зареєстровано в реєстрі за № 518.


Оскільки ОСОБА_1 заперечувався факт підписання ним договорів купівлі-продажу та іпотеки і заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи його підпису на вказаних договорах, судом за клопотання

ОСОБА_1 ухвалою від 29 червня 2016 року від нотаріуса було витребувано оригінали зазначених договорів, примірники яких зберігались у нотаріуса.


На виконання ухвали суду, нотаріусом було надано суду оригінали договорів купівлі-продажу та іпотеки, які були оглянуті судом та пред`явлені для огляду учасникам судового розгляду, в тому числі ОСОБА_1 та його представнику.


Після дослідження оригіналів вказаних договорів, в тому числі свого підпису на договорах, ОСОБА_1 відмовився від клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.


В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 і його представник пояснили, що договори купівлі-продажу є дійсними і ними не оспорювались.


................
Перейти до повного тексту