Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 454/2215/14-ц
провадження № 61-47907св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Острівська сільська рада Сокальського району Львівської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року у складі судді Веремчук О. А. та постанову апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Острівська сільська рада Сокальського району Львівської області, про поділ житлового будинку в натурі, припинення права спільної часткової власності на будинок, визнання права власності, визнання недійсним та скасування державного акта про право приватної власності на землю та припинення права власності.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року до позивачки перейшло право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2009 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено в силі.
Право власності на 1/2 ідеальну частину спірного житлового будинку зареєстровано на ім?я позивача в ДКП ЛОР "Червоноградське МБТІ" 05 травня 2009 року за реєстраційним № 3238756 на підставі рішення суду.
Після проведеної реєстрації, рішенням виконкому Острівської сільської ради
№ 360 від 14 травня 2009 року частині будинку, що належить їй на праві власності присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Незважаючи на те, що батьки сторін ще за життя провели розподіл будинку між сторонами і що вона фактично користувалася другим поверхом, а відповідач першим поверхом, які обладнані окремими виходами, після визнання права власності на 1/2 ідеальну частину будинку за позивачем, між нею та відповідачем виникають постійні конфлікти з приводу користування будинком, оскільки, він не визнає її права на будинок і чинить перешкоди в користуванні таким. З цього приводу вона неодноразово зверталася з заявами в Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області.
Відповідач обмежив доступ до будинку в цілому, замурувавши вхід до частини будинку. Позивачка не може дійти згоди з відповідачем з приводу розподілу будинку між ними, а тому будинок в натурі між ними, як співвласниками, не поділено. Договір про поділ майна не укладався, домовленостей щодо порядку володіння та користування спільним майном не досягнуто. Не може безперешкодно здійснювати своє право власності на належну їй частку вказаного майна.
ОСОБА_1 просила виділити їй із спільної часткової власності в натурі 1/2 частину житлового будинкуна АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель, що відповідає частці в спільній частковій власності на житловий будинок, а також припинити право спільної часткової власності на спірний будинок, визнати за нею право власності на будинок
В подальшому ОСОБА_1 подала заяву від 16 липня 2015 року про збільшення позовних вимог, зокрема просила виділити ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель, припинити право спільної часткової власності сторін на будинок, визнати за ОСОБА_1 право власності спірне житло з належними господарськими будівлями, визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 646540 від 02 липня 2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010946101262 та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га за
ОСОБА_2 , припинити право особистої власності відповідача на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня
2017 року позовні вимоги задоволено.
Виділено ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та належних до нього господарських будівель згідно другого варіанту розподілу даного будинковолодіння між двома співвласниками (позивачем та відповідачем) в однакових частках: на першому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 1 - коридор, площею 4,5 кв.м; приміщення
№ 2 - коридор зі сходовою кліткою, площею 6,3 кв.м; приміщення № 3 - коридор, площею 1,5 кв.м; приміщення № 4 - санвузол суміщений, площею
3,4 кв.м; приміщення № 5 - кухня, площею 9,8 кв.м; приміщення № 6 - житлова кімната, площею 20,0 кв.м. На другому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 12 - коридор, площею 3,4 кв.м; приміщення № 13 - коридор, площею 1,5 кв.м; приміщення № 14 - житлова кімната, площею 13,8 кв.м; приміщення № 15 - житлова кімната, площею 20,7 кв.м; погріб під будинком, 1/2 сараю літ. "Б", гараж літ. "В", ворота "2" та огорожу "1". Колодязь "К" залишено в спільному користуванні.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по
АДРЕСА_1 з належними господарськими будівлями згідно другого варіанту розподілу даного будинковолодіння між двома співвласниками (позивачем та відповідачем) в однакових частках: на першому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 1 - коридор, площею 4,5 кв.м; приміщення № 2 - коридор зі сходовою кліткою, площею 6,3 кв.м; приміщення № 3 - коридор, площею
1,5 кв.м; приміщення № 4 - санвузол суміщений, площею 3,4 кв.м; приміщення № 5 - кухня, площею 9,8 кв.м; приміщення № 6 - житлова кімната, площею
20,0 кв.м. На другому поверсі будинку наступні приміщення: приміщення № 12 - коридор, площею 3,4 кв.м; приміщення № 13 - коридор, площею 1,5 кв.м; приміщення № 14 - житлова кімната, площею 13,8 кв.м; приміщення № 15 - житлова кімната, площею 20,7 кв.м; погріб під будинком, 1/2 сараю літ. "Б", гараж літ "В", ворота "2" та огорожу "1". Колодязь "К" залишено в спільному користуванні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, як вартість доплати за зменшення частки позивачки в площі будинку згідно другого варіанту розподілу даного будинковолодіння між двома співвласниками (позивачем та відповідачем) в сумі 26 700,00 грн.
Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 646540 від 02 липня 2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за
№ 010946101262 та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га за
ОСОБА_2 .
Припинено право особистої власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, надану для будівництва, обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,2500 га .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по справі, зокрема витрати по сплаті судового збору в сумі 605,40 грн, витрати за проведення експертизи в сумі 4 400,00 грн, витрати за друк оголошення в пресі в сумі 100,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та доведеності.
Постановою апеляційного сулу Львівської області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня
2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що експертиза по справі була проведена неналежною установою, яка не наділена Законом на проведення судової будівельно-технічної експертизи. Особа, яка проводила експертизу -
ОСОБА_3 , не є судовим експертом. Заявник він провів капітальний ремонт будинку, а тому слід змінити реальні частки співвласників при розподілі будинку. Позивач не брала участі в ремонті будинку, а хоче частину будинку на першому поверсі, тобто позивач хоче за рахунок відповідача збагатитися.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року та постанови апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Сокальського районного суду Львівської області.
Зупинено виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області
від 27 червня 2017 року та постанови апеляційного суду Львівської області
від 13 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
28 січня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1097/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-47907св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 червня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року по цивільній справі № 2-152/2008 року до позивачки перейшло право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2009 року по цивільній справі № 2-152/2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня
2008 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2010 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2009 року залишено без змін.
Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналогічне правило закріплено в частині четвертій статті 82 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Відповідно до витягу КП ЛОР Червоноградське МБТІ № 22633251 від 05 травня 2009 року, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 14 травня 2009 року № 360, частині будинку, що належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності, присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_1 .