Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 201/7824/18
провадження № 61-18363св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач - Дніпровська міська рада,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права користування земельною ділянкою, скасування рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, скасування державної реєстрації земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на домоволодіння
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року у складі судді Федоріщева С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом, у якому просив визнати за ним право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протиправним і скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 11 березня 2015 року № 52/62 в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:164:0044.
Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . На підставі статті 30 Земельного кодексу України 1990 року він автоматично став користувачем земельної ділянки площею 1 100 кв. м під будинком. У травні 2018 року він випадково дізнався про те, що ОСОБА_2 намагається отримати у власність цю земельну ділянку та подав заяву до міської ради про надання дозволу на оформлення земельної ділянки під забудову житлового будинку на АДРЕСА_2, і рішенням Дніпропетровської міської ради від 11 березня 2015 року № 52/62 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку. На замовлення відповідача виготовлено проєкт землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. За проєктом земельна ділянка біля будинку НОМЕР_2 включає в себе і земельну ділянку (територію), на якій знаходиться будинок позивача НОМЕР_1 . Рішення про передання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 порушує право власності позивача на будинок, фактично припиняє право користування земельною ділянкою під будинком, позбавляє права на подальшу приватизацію земельної ділянки.
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив припинити право власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 11 березня 2015 року № 52/62 йому надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На його замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт-Ленд" (далі - ТОВ "Інфініт-Ленд") розробило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В результаті обстеження земельної ділянки в районі будинку НОМЕР_2 виявлено, що об`єкти нерухомого майна на ній відсутні, що підтверджується актом обстеження від 10 лютого 2017 року, складеним інженером з інвентаризації. Знищення будинку, який належить ОСОБА_1, є підставою припинення права власності на нього. Як наслідок, ОСОБА_1 втратив і право користування земельною ділянкою, на якій будинок знаходився. При цьому ОСОБА_1 не зареєстрував припинення права власності на нерухоме майно, що порушує його права і законні інтереси.
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 20 грудня 2018 року прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 01 березня 2019 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю первісних позовних вимог, оскільки з моменту набуття у власність будинку (у 1994 році - 2/3 частини, і у 2010 році - 1/3 частина), а також після реєстрації у 2017 році права власності на будинок в цілому, ОСОБА_1 не порушував питання про оформлення права власності (користування) земельною ділянкою під будинком, не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту із землеустрою, не отримував державного акта на право власності (користування), не реєстрував право власності на землю. При цьому позивач не надав жодного документа (технічної документації із землеустрою, проєкту, архітектурного плану, експертного висновку тощо), які свідчили б про те, що спірним рішенням про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєкту землеустрою на відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 порушується його право користування земельною ділянкою під будинком НОМЕР_1 . З наявних у справі матеріалів неможливо встановити, що земельні ділянки, про які виник спір (під будинком ОСОБА_1 і за проєктом землеустрою ОСОБА_2 ) перетинаються або накладаються. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий суд виходив з недоведеності цих вимог, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення спірного об`єкта нерухомості, відсутності звернення позивача із заявою щодо припинення права власності через знищення нерухомого майна, а також недопустимості спору стосовно припинення права власності на знищене майно за позовом особи, яка не є його власником.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Дніпровський апеляційний суд постановою від 10 вересня 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року залишив без змін.
Рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в частині вирішення первісних позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги. В частині вирішення зустрічного позову просив залишити рішення суду без змін.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням судами того, що у зв`язку з набуттям права власності на будинок АДРЕСА_1 він автоматично набув право користування земельною ділянкою, що належала попередньому власнику будинку, в тому самому розмірі і на тих самих умовах. Висновки судів про те, що він не підтвердив жодними доказами факт, що земельна ділянка, дозвіл на розроблення проєкту якої надано ОСОБА_2, включає земельну ділянку, на якій знаходиться належне йому на праві власності домоволодіння, не відповідають обставинам та наявним у матеріалах справи доказам. Більше того, сторони у цій справі не заперечували того факту, що земельна ділянка, дозвіл на розроблення проєкту якої надано ОСОБА_2, включає земельну ділянку, на якій розташоване його домоволодіння. Також зазначив, що прийняття міською радою спірного рішення є порушенням його прав як користувача земельної ділянки та позбавляє його права приватизації в подальшому земельної ділянки.
У березні 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало пояснення на касаційну скаргу, в якому навело вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки та зазначило, що державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена в межах чинного законодавства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
11 листопада 2019 року справа № 201/7824/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
Право власності на 2/3 частини цього будинку набуте на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 22 квітня 1994 року, а на 2/6 частини (тобто 1/3) - на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року, що набрало законної сили 03 листопада 2010 року, яким визнано дійсним договір дарування, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
З договору дарування від 22 квітня 1994 року і рішення суду від 06 жовтня 2010 року встановлено, що будинок НОМЕР_1 складається із самого будинку і господарських прибудов, які розташовані на земельній ділянці площею 1 100 кв. м.
З копії довідки Земельної межової секції Дніпропетровського Міськкомунгоспу від 23 січня 1934 року, копії зведеного оціночного акта домоволодіння НОМЕР_1 встановлено, що дворова ділянка площею 924 кв. м на АДРЕСА_3 знаходилася в користуванні ОСОБА_5, потім - у користуванні ОСОБА_6, на підставі договору дарування від 13 липня 1954 року.
На замовлення ОСОБА_1 17 червня 2010 року Комунальне підприємство "Дніпропетровське МБТІ" виготовило технічний паспорт на 2/3 частини будинку НОМЕР_1 . Згідно з планом земельної ділянки будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, яка прилягає з одного боку - до домоволодіння НОМЕР_3, з іншого боку - до домоволодіння НОМЕР_2 . За експлікацією земельна ділянка має площу 1 100 кв. м, на ній розташований будинок і господарські будівлі загальною площею 161 кв. м, під двором - 310 кв. м, під доріжками - 16 кв. м, під городом - 613 кв. м.
Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання від 11 березня 2015 року № 52/62 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,100 га.
На замовлення ОСОБА_2 ТОВ "Інфініт-Ленд" виготовило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З проєкту землеустрою встановлено, що земельна ділянка площею 0,100 га на АДРЕСА_2 надається для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель, раніше не наданих у власність або користування. Земельна ділянка межує із земельними ділянками ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та землями міської ради, вільна від будівель і споруд.
За результатами розгляду проєкту землеустрою, Головне архітектурно-планувальне управління міської ради надало містобудівний висновок від 14 травня 2015 року № 10/661ПЗ, згідно з яким за матеріалами генерального плану розвитку міста Дніпропетровська зазначена земельна ділянка знаходиться на території існуючої садибної житлової забудови. Розміщення житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на зазначеній території відповідає вимогам генерального плану розвитку міста Дніпропетровська.
За даними містобудівного кадастру на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Головному архітектурно-планувальному управлінні міської ради (протокол від 03 квітня 2015 року № 117) розглянуто передпроєктну пропозицію "Жилий будинок, господарські будівлі та споруди (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 " (замовник ОСОБА_2 ); схему червоних ліній вулиць в районі запитуваної ділянки рекомендовано до затвердження міською радою. На час розгляду матеріалів проєкту землеустрою, розроблених та затверджених відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальних планів території або плану зонування, дія яких поширюєтьсяна запитувану територію, немає.
За результатами розгляду матеріалів управління погодило проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га на
АДРЕСА_2. Управління Держземагентства у місті Дніпропетровську надало ОСОБА_2 висновок від 25 серпня 2015 року № 04-03/250615/1 про те, що за результатами проведення топографо-геодезичних робіт вирахувано площу земельної ділянки 0,1000 га, складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування.
Згідно з матеріалами генерального плану розвитку міста Дніпропетровськ (нинішня назва місто Дніпро) земельна ділянка розташована на території існуючої садибної забудови.
Головне архітектурно-планувальне управління міської ради погодило ОСОБА_2 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_2 за рахунок земель, не наданих у власність або користування (рядок 96, графа 71), для індивідуального житлового будівництва УКЦВЗ 1.8.).
На підставі проєкту 13 липня 2015 року зареєстровано кадастровий номер земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (1210100000:03:164:0044).
На замовлення ОСОБА_2 10 лютого 2017 року фізична особа-підприємць ОСОБА_9 виготовила технічний паспорт на житловий будинок на АДРЕСА_2 , з якого встановлено, що земельна ділянка межує з одного боку -з домоволодінням НОМЕР_3, з іншого боку з домоволодінням НОМЕР_2, а також складено акт від 10 лютого 2017 року, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 звільнена від забудови, об`єктів нерухомого майна на ній немає.
2. Мотивувальна частина