ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/12625/17
адміністративне провадження № К/9901/15536/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвайт" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року (суддя - Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №826/12625/17,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвайт" (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 №0007921401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 1233845,00грн, у тому числі: 822450,00грн - основний платіж та 411395,00грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
2. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість з огляду на те, що господарські операції по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" товарно-матеріальних цінностей та послуг здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведених операцій між сторонами. Також позивач стверджує про необґрунтованість висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки від 14.09.2017 щодо порушення позивачем положень податкового законодавства України та вважає посилання відповідача на безтоварність проведених між позивачем і його контрагентами господарських операцій безпідставними та не підтвердженими належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 28.09.2017 №0007921401. Вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвайт" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18551,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходили з протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Суди дійшли висновку про безпідставність проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість та позбавлення останнього права на формування податкового кредити у спірному періоді, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом порушення позивачем податкової дисципліни при декларуванні податку на додану вартість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у місті Києві звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №826/12625/17, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у місті Києві було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвайт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, статті 203 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 825306,00грн, у тому числі: за липень 2014 року - 2856,00грн, за січень 2015 року - 14018,00грн, за лютий 2015 року - 250605,00грн, за березень 2015 року - 173705,00грн, за квітень 2015 року - 172320,00грн, за травень 2015 року - 211802,00грн.
За результатами проведеної перевіри відповідачем складено акт від 14.09.2017 №379/26-15-14-01-05/37701437 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 №0007921401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1233845,00грн, у тому числі: 822450,00грн - основний платіж та 411395,00грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Фактичною підставою для проведення вказаних донарахувань з податку на додану вартість, став висновок контролюючого орану щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант", з огляду на відсутність фактичного здійснення господарських операцій між сторонами, та безпідставності відображення у бухгалтерському обліку таких операцій без отримання результатів в дійсності. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на податкову інформацію отриману відносно вказаних суб`єктів господарювання, за результатом аналізу якої контролюючий орган дійшов висновку щодо фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" з підстав відсутності у останніх необхідних умов та ресурсів. Також, контролюючий орган зазначив про неналежність первинних документів, складених за результатом взаємовідносин між сторонами, положенням податкового законодавства, оскільки такі, як вказує відповідач, оформлені та підписані не уповноваженими особами. На переконання контролюючого органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" (постачальник) укладено договір від 01.09.2014 №01/09-2014 поставки товару (миючі засоби), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався доставити в зазначене покупцем місце товари народного споживання, а покупець - прийняти та оплатити доставлений товар на умовах передбачених договором (пункт 1.1 Договору). Постачальник здійснює доставку замовленого товару самостійно в точку призначення, визначену покупцем (пункт 2.1 Договору). Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в повному об`ємі за накладною на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України (пункт 2.2 Договору).
Фактичне виконання договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвайт" з вказаним контрагентом підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, які також були предметом розгляду під час планової виїзної перевірки, зокрема договором, видатковими накладними, податковими накладними, реєстром платіжних доручень-розрахунків із бухгалтерської бази обліку позивача відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант".
Також, судами встановлено, що у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (замовник) на підставі договору від 26.12.2014 №12/261 про надання послуг спецтехніки мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" (виконавець). Згідно умов названого договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з організації послуг спецтехніки в місті Харкові та області на умовах передбачених договором. Послуги надаються на підставі заявки замовника, в усній чи письмовій формі не пізніше часу, достатнього для прибуття транспорту в пункт загрузки (виконання робіт) та оформлення всіх необхідних документів (пункт 1 Договору). Вартість послуг спецтехніки виконавець визначає за згодою сторін (пункт 2 Договору). Надання послуг затверджується актом виконаних робіт за фактичним виконання відповідного об`єму робіт (пункт 3 Договору). Оплата здійснюється в розмірі визначеному сторонами на підставі рахунків після встановлення кінцевої вартості наданих послуг. Інші умови оплати можуть бути погодженні за згодою сторін (пункт 4 Договору).
Фактичне виконання договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвайт" з вказаним контрагентом підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, які також були предметом розгляду під час планової виїзної перевірки, зокрема договором, актами здачі-прийняття робіт, реєстром платіжних доручень-розрахунків із бухгалтерської бази обліку позивача відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд".
Судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено, що придбані позивачем товари було використано останнім у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, з огляду на основний вид діяльності, який здійснює Товариство (загальне прибирання будинків - п. 81.21 за КВЕД).
Спірні господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача.
Судами також встановлено та підтверджується актом перевірки, що копії первинних документів складених за результатом проведення спірних господарських операцій з контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвайт" на вимогу контролюючого органу було надано в повному обсязі.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у місті Києві вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на неправомірність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" з огляду на відсутність реальності проведених господарських операцій. Відповідач вважає, що при постановленні судових рішень судами безпідставно не враховано, що відсутність у вказаних суб`єктів господарювання матеріальних та трудових ресурсів є свідченням неможливості фактичного виконання ними договірних відносин та ставить під сумнів реальність проведення господарських операцій з позивачем. Крім іншого також наголошує, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів на підтвердження транспортування придбаного товару, а також доказів на підтвердження походження прибраних у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про "паперово-транзитне" переміщення товару в ланцюгу, та на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову. Також податковий орган вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки доводам відповідача щодо порушеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000080 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (справа №757/39316/15-К), а також наявність ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 08.10.2015 постановленої в рамках кримінального провадження №32015100000000008 від 20.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 205, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, в якій, зокрема вказано, що під час досудового слідства було встановлено схему пов`язаних підприємств, які зареєстровані та придбані на ім`я підставних осіб з числа громадян України, з метою прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкових зобов`язань, без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності, серед яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна будівельна компанія "Інвест-Гарант", адже вказані обставини мають визначальне значення для визнання операції укладених між позивачем вказаними суб`єктами господарювання реальними та проведеними в межах закону. На переконання податкового органу, у розглядуваному випадку відбувалося документування господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК "Інвест-Гарант" без отримання результататів таких операцій в дійсності, що призвело до заниження податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 825306,00грн.
9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвайт" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентами є необґрунтованими та безпідставними, оскільки дослідженими судами в процесі розгляду справи належними первинними документами, які також були надані позивачем під час виїзної перевірки, підтверджено зміст господарських операцій, рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі таких взаємовідносин. Позивач вважає, що контролюючим органом не доведено наявність складу порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвайт" вимог податкового законодавства; не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач просить касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1 Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.3. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.