ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м.Київ
справа № 826/26058/15
адміністративне провадження № К/9901/34832/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2016 року (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Шелест С.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний магазин "Інтер Атлетика" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний магазин "Інтер Атлетика" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації №100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року для підтвердження заявленої митної вартості; визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2015 року №100270004/2015/000100/2.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2015 року №100270004/2015/000100/2; позов в іншій частині залишено без задоволення.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу; в той же час суди зазначили, що дії відповідача щодо вимоги про надання додаткових документів до вантажної митної декларації №100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року для підтвердження заявленої митної вартості вчинені в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих ним документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої митної вартості.
При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими і законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 20 січня 2015 року між Товариством (як покупцем) та Компанією "Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD" (як продавцем) укладено контракт №IAMDB-20/01/2015, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар - спортивне обладнання для занять фізичною культурою і спортом, комплектуючі до них в кількості, якості і на умовах, визначених даним контрактом.
На виконання умов вказаного контракту позивачеві поставлено товар:
- товар №1 (код УКТЗЕД 9506919000): грифи олімпійські для тренування, грифи z-подібні, грифи w-подібні, ручки гантельні, тяги нижні, ручки для тяги знизу, ручки для тяги сидячи знизу, ручки для тяги закриті, тяги верхні, ручки для тяги знизу багатофункціональні, ручки для тяги прямі, ручки для тяги за голову, диски прогумовані, гриф для трицепсу, підставка для боксерської груші, ручки для тяги w-подібні, ручка для тяги V-подібна, ручки для тяги на трицепс, медболи, ролер для занять йогою, гімнастичні ролики, босу-півсфера, трубчасті еспандери, еспандери з латексу, гімнастичний мат, кистьовий еспандер, гантелі прогумовані, скакалки, ремінь для йоги, мат для йоги, степ-платформа, бодибар, стійки для віджимань, турнік навісний на суму 651 295,97 грн. (31 256,93 доларів США) з урахуванням витрат на транспортування;
- товар №2 (код УКТЗЕД 9506620000): гімнастичні м`ячі на суму 202,26 грн. (9,71 доларів США) з урахуванням витрат на транспортування.
З метою митного оформлення зазначеного товару Товариством 27 травня 2015 року подано до Митниці вантажну митну декларацію №100270004/2015/298948, в якій його митну вартість визначено за основним методом - ціною договору (контракту).
Оплата товару здійснена до моменту поставки шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Компанії "Nantong Modern Sporting Industrial Co., LTD" попередньої оплати згідно платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах №13 від 06 лютого 2015 року та №1 від 21 квітня 2015 року.
Під час проведення митного оформлення товару з метою підтвердження заявленої митної вартості позивачем до ВМД №100270004/2015/298948 від 27 травня 2015 року додано наступні документи: контракт №IAMDB-20/01/2015 від 20 січня 2015 року та додаткові угоди до нього; специфікацію №1 від 09 березня 2015 pоку; інвойс №INMD141212 від 16 квітня 2015 року; сертифікат походження товарів №С15321128850007 від 28 квітня 2015 року; експортну декларацію №230220150025518207 від 17 квітня 2015 року; прайс-лист виробника товарів від 16 квітня 2015 року; експертний висновок №Ц-254 від 25 травня 2015 року; платіжне доручення №13 від 06 лютого 2015 року; платіжне доручення №1 від 21 квітня 2015 року; довідку з транспортних витрат від 22 травня 2015 року; заявку на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажу від 03 квітня 2015 року; рахунок №39317 від 22 травня 2015 року на оплату вартості морського фрахту.
27 травня 2015 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270004/2015/000100/2, відповідно до якого визначено їх митну вартість за резервним методом (джерело інформації - митні декларації від 12 лютого 2015 року №100270004/2015/295927 та від 01 квітня 2015 року №100270004/2015/2975500) в розмірі: для товару №1 - 834 870,33 грн. (38 969,89 доларів США), для товару №2 - 272,68 грн. (12,73 доларів США), а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №10027004/2015/00107.
Згідно оскаржуваного рішення, обставинами, які вплинули на коригування, Митниця визначила відсутність документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився її розрахунок, та відсутність документального підтвердження використаних декларантом або уповноваженою ним особою відомостей.
З метою випуску товарів у вільний обіг 27 травня 2015 року Товариством подано до Митниці нову вантажну митну декларацію №100270004/2015/299028, а також сплачено фінансову гарантію у розмірі 62 999,97 грн. відповідно до частини 7 статті 55 МК України.
Також 07 серпня 2015 року позивачем подано заяву №9790 про перегляд відповідачем митної вартості товарів з урахуванням додаткових документів, а саме: сертифікату Китайської ради із сприяння міжнародній торгівлі №153206В0/00895 з нотаріально посвідченим перекладом (копія); сертифікату Китайської ради із сприяння міжнародній торгівлі №153206В0/01022 з нотаріально посвідченим перекладом (копія); розрахунку вартості для спортивних товарів від 06 березня 2015 року (копія); платіжного доручення №1 від 21 травня 2015 року (копія); платіжного доручення №13 від 06 лютого 2015 року (копія).
Листом №4971/10/26-70-63-04-07 від 13 серпня 2015 року відповідач повідомив, що не вбачає підстав для перегляду оскаржуваного рішення, а надані додаткові документи прийняті до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості.
Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.