ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № П/811/709/16
адміністративне провадження № К/9901/40993/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (суддя Брегей Р.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (судді: Головко О.В. (головуючий), Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі № П/811/709/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування прийнятих Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області: податкового повідомлення-рішення № 0003571302 від 18.05.2016, податкового повідомлення-рішення № 0003581302 від 18.05.2016, рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску № 0002051302 від 01.04.2016, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000013102 від 01.04.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003571302 від 18.05.2016 та № 0003581302 від 18.05.2016, рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску № 0002051302 від 01.04.2016, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000013102 від 01.04.2016 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Також позивач зазначає, що упродовж 2013-2015 років не допускав завищення валових витрат, дизельне паливо та запасні частини до транспортних засобів використовувались виключно у господарській діяльності, котра пов`язана з наданням послуг з перевезення вантажів, а у подорожніх листах зазначалась відстань, котру долав транспортний засіб під час здійснення перевезень, комунальні платежі сплачував на підставі договору, який укладено з орендодавцем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 18 травня 2016 року, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 714 772,07 грн та накладено штрафну санкцію - 357 386,04 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 18 травня 2016 року, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській від 1 квітня 2016 року про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 26 710,41 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській від 1 квітня 2016 року про сплату Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 178 584,85 грн.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи податкові повідомлення-рішення № 0003571302 від 18.05.2016 та № 0003581302 від 18.05.2016, рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску № 0002051302 від 01.04.2016, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000013102 від 01.04.2016 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, тоді як позивачем було доведено та обґрунтовано правомірність своїх позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що Кропивницькою ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у період з 04.03.2016 по 25.03.2016 було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 236/11-23-13-02/430901716 від 01.04.2016.
На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом 18 травня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003571302, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 714 772,07 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 357 386,04 грн та податкове повідомлення-рішення № 0003581302, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. Контролюючим органом також було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-000013102 від 01.04.2016, згідно з якою сума боргу ФОП ОСОБА_1 складає 178 584,85 грн, та рішення № 0002051302 від 01.04.2016, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 26 710,41 грн у зв`язку з донарахуванням єдиного внеску.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими за результатами перевірки правильності визначення витрат встановлено, що господарські правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Гайда-Транс", ТОВ "Каарон-Сервіс" не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, первинні документи не мають юридичної сили, оскільки діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод. Крім того, контролюючий орган зазначив, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно до складу витрат за 2013-2015 роки було віднесено вартість витрат на оренду приміщення.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було включено до складу витрат за період, що перевірявся, вартість придбаного дизпалива, проте на вимогу контролюючого органу платником податків не було надано подорожніх листів, в наданих актах виконаних робіт не зазначено виражена в кілометрах відстань пробігу автотранспортного засобу, на підставі якого проводить списання дизельного палива. Відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 завищено витрати, що враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу, на загальну суму 3 972 600,25 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Гайда-Транс", ТОВ "Каарон-Сервіс" було укладено договори купівлі-продажу запчастин № 01/07 від 01.07.2013 та № 1504 від 20.04.2015 відповідно. На виконання вказаних договорів були виписані видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, а також проведено оплату товару (наданих послуг), що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується актами списання ТМЦ, а вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що податкові повідомлення-рішення відносно ТОВ "Гайда-Транс", ТОВ "Каарон-Сервіс" на підставі актів перевірок (використана податкова інформація), не приймалися, що взагалі виключає можливість використання вказаної інформації в силу приписів пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди з ДП "КСУ № 411 "ПАТ Дніпроелектромонтаж", згідно з яким позивачу передано у користування частину нежитлового приміщення та офіс, за умовами якого орендар за користування електроенергією та комунальні платежі (теплопостачання, водопостачання та водостоки) здійснює розрахунки безпосередньо з орендодавцем на підставі лічильників та пред`явлених рахунків. Контролюючий орган зазначив, що платником податків вартість комунальних платежів неправомірно віднесена до складу витрат, пов`язаних з наданням послуг вантажних перевезень, оскільки за податковою адресою господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 зареєстровано, у тому числі, два підприємства: ТОВ "СБС" (засновник та керівник ОСОБА_1 ) та ТОВ "Гайдатранс" (засновник та керівник ОСОБА_1 ), а тому можливість поділу сум витрат зі сплати комунальних платежів, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , відсутня, а тому останнім завищено суму витрат на 11 660,19 грн. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до листа ДП "КСУ № 411 "ПАТ Дніпроелектромонтаж", ТОВ "Гайдатранс" орендувало склад загальною площею 36 кв. м, тоді як ФОП ОСОБА_1 було передано в оренду складське приміщення площею 72 кв.м та офіс 28 кв.м. Крім того, умовами договору оренди, укладеного з ТОВ "Гайдатранс", сплата останнім комунальних платежів не передбачалася.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а також невідповідності наданих позивачем первинних документів вимогам чинного законодавства та ненадання таких документів позивачем контролюючому органу під час здійснення ним перевірки, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
10.2. Пункти 44.1, 44.6 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.