ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/5757/19
адміністративне провадження № К/9901/34693/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗТЕХ" до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 (суддя - Васильченко І. П.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (колегія суддів у складі: Шурка О. І., Ганечко О. М., Степанюка А. Г.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗТЕХ" (далі - позивач, ТОВ "БІЗТЕХ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКС України) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4554/16; зобов`язання відповідача виконати наказ Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданий 13.07.2016 на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4554/16; зобов`язання відповідача нарахувати і сплатити з Державного бюджету компенсацію у вигляді трьох відсотків річних за порушення строку перерахування коштів на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4554/16, за весь час прострочки за період з 15.05.2017 по дату фактичного виконання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати грошових коштів на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позов задовольнив.
Судові рішення мотивовано тим, що положеннями частини четвертої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та абзацу 2 пункту 48 Порядку № 845 визначені чіткі часові межі виконання рішень суду. У будь-якому разі черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак, у тримісячний строк. Крім того, суд зазначає, що докази, які б підтверджували, що відповідач у 10-денний строк з моменту надходження відповідного виконавчого документу звертався до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України про Державний бюджет України відсутні. Також, суд зазначає, що приписи пункту 49 Порядку № 845 вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Міністерства фінансів України, направлене із дотриманням встановленого Порядком № 845 терміну, в даному випадку датоване з 14.02.2017 по 24.02.2017 відповідно, які у матеріалах справи відсутні. Подані відповідачем копії звернень до Міністерства фінансів України датовані іншим періодом, що є неналежними доказами, а тому суд не взяв їх до уваги.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що позивач безпосередньо до Казначейства не звертався з заявою про виконання рішення по справі № 910/4554/16, тому відсутні правові підстави для виконання рішення відповідно до статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та пунктів 24-34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ДКС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03.09.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4554/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016, стягнуто з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ТОВ "БІЗТЕХ" заборгованість у розмірі 16 200 000 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 12 905 395 грн 76 коп., 3% річних у розмірі 1 340 827 грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 148 767 грн 17 коп.
13.07.2016 Господарським судом м. Києва видано наказ № 910/4554/16.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28.07.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51801121 з примусового виконання наказу № 910/4554/16.
31.01.2017 листом № 20.1/426/3 керівником органу державної виконавчої служби направлено на виконання до ДКС України наказ суду від 13.07.2016 та пакет документів, необхідний для перерахування коштів позивачу.
Одночасно 31.01.2017 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51801121 до надходження від ДКС України повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС або позивачу.
19.12.2018 позивач звернувся до ДКС України з листом, яким просив повідомити про причини не виконання наказу від 13.07.2016 № 910/4554/16, перерахувати грошові кошти за вказаним наказом та сплатити компенсацію у вигляді трьох відсотків річних від несплаченої суми.
Листом від 10.01.2019 № 5-80-06/711 відповідач повідомив позивача, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість за вказаними наказами суду підлягає погашенню у третю чергу. Станом на дату відповіді на виконанні в органах Казначейства перебуває виконавчих документів на суму близько 645,17 млрд. грн, які відносяться до першої та другої черги, у зв`язку з чим виконати згаданий наказ суду за Програмою можливо тільки після погашення заборгованості по першій та другій черзі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" на поточний рік за Програмою визначено 600,00 млн. гривень. Встановлений обсяг коштів дозволяє Казначейству здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок Програми за рішеннями судів, що відносяться до першої черги та надійшли з жовтня 2016 року по жовтень 2018 року, гарантованих державою. Строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежать від суми коштів, встановленої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Казначейство, переймаючись проблематикою, пов`язаною із значною тривалістю виконання рішень судів, постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати судові рішення, гарантовані державою, у встановлені законом строки.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (який був чинний на момент видачі наказу) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Положення аналогічного змісту містить частина друга статті 6 чинного Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що даним законом встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Згідно з частиною першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною четвертою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами пункту 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з пунктом 33 Порядку № 845, у разі коли <…> судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.
Відповідно до підпункту 2 пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей (пункт 48 Порядку № 845).
Пунктом 49 Порядку № 845 визначено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується, зокрема, Казначейством, якщо боржником є державний орган. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.