ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-9429/12/1370
адміністративне провадження № К/9901/28483/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кравченко Р.О.
представника позивача - Звіра Р.П.,
представник відповідача - Дереки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу №2а-9429/12/1370
за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Міністерство фінансів України, про стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року (головуючий суддя - Сакалош В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (суд у складі головуючого судді - Мікули О.І., суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р.) у справі №2а-9429/12/1370
І. СУТЬ СПОРУ
1. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (правонаступником якої є Офіс великих платників податків ДПС; далі - позивач, податковий орган) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (далі - відповідач, ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУ ДКС у Львівській області) та Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 січня 2013 року, просило:
-стягнути з ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" борг (пеню) за субкредитною угодою від 26 листопада 1996 року №2014-1 у розмірі 53 245 324,11 грн;
- стягнуті суми зарахувати на рахунок Державної казначейської служби України №31114105701028, код за ЄДРПОУ 37567646, банк: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заборгованість ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО) по пені за Договором про надання субкредиту від 26 листопада 1996 року №2014-1 становить 53 245 324 грн. 11 коп., що підтверджується поданням №1 та №2 від 24 січня 2013 року, винесеним ГУ ДКСУ у Львівській області.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. 01 листопада 1996 року між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) укладено Договір про надання позики (Проект розвитку ринку електроенергії) №4098-1 UA, відповідно до якого МБРР виступає Банком, який надає кредит Україні як Позичальнику.
3. На виконання вказаних положень Кредитної угоди 26 листопада 1996 року між Міністерством фінансів України та АК "Західенерго" укладено Договір про надання субкредиту стосовно використання коштів, наданих Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Договір про надання позики №4098-1 UA від 01 листопада 1996р.) для фінансування Проекту розвитку ринку електроенергії №2014-1 (надалі - Субкредитний договір).
4. Протягом 1997-2006 років Мінфін зверталось до відповідача із листами та доданими до них розрахунками сум, що підлягали поверненню згідно із Субкредитним договором.
5. У зв`язку з невиконанням ПАТ "ДТЕК Західенерго" фінансових зобов`язань за Субкредитним договором у відповідача виникла заборгованість, внаслідок чого ГУ ДК України у Львівській області складено відповідні подання для ведення претензійно-позовної роботи та безспірного списання з відповідача заборгованих сум.
6. Після складання вказаних подань, позивач звернувся до суду для стягнення заборгованості з ПАТ "ДТЕК Західенерго" за Субкредитним договором.
7. Справа неодноразово розглядалась в судах різних інстанцій.
8. Враховуючи часткове погашення заборгованості за Субкредитним договором та проведення звірки взаєморозрахунків ПАТ "ДТЕК Західенерго" з Мінфіном, ГУ ДКСУ у Львівській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2013 року №174 "Про питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання заборгованості", винесені наступні подання:
-подання №1 від 24 січня 2013 року, згідно з яким надано дозвіл для здійснення до ПАТ "ДТЕК Західенерго" заходів щодо стягнення пені за простроченою заборгованістю за Субкредитною угодою в сумі 52 423 237,70 (п`ятдесят два мільйони чотириста двадцять три тисячі двісті тридцять сім грн);
-подання №2 від 24 січня 2013 року, яким надано дозвіл для здійснення до ПАТ "ДТЕК Західенерго" заходів щодо стягнення пені за відсотками за Субкредитною угодою в сумі 822 086,42 (вісімсот двадцять дві тисячі вісімдесят шість грн 24 коп).
9. Вказані подання направленні до податкового органу для здійснення претензійно-правової роботи.
10. Враховуючи зменшення заборгованості за Субкредитним договором та прийняття 24 січня 2013 року подань №1,2, позивач 29 січня 2013 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення спірної пені за наданими позивачем до суду поданнями.
13. Суди вказали, що чинним законодавством не передбачено відповідальність у виді пені та порядок її нарахування у випадку порушення ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" умови договору Субкредиту.
13.1. У поданих позивачем та ГУ ДКСУ у Львівській області документах відсутній розрахунок розміру нарахованої пені, не вказано період та підстави для її нарахування, час виникнення та погашення простроченої заборгованості, її розмір та вид, не надано жодних документальних підтверджень щодо розміру і періодів виконання Міністерством фінансів України зобов`язань за Субкредитним договором, необхідних для здійснення перевірки розрахунку пені, нарахованої ГУ ДКСУ у Львівській області ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" у розмірі 53245324,11 грн., що свідчить про неможливість перевірки правильності розрахунку у зв`язку з відсутністю необхідних первинних документів.
13.2. Крім того, суди також зазначили, що факт неправомірності нарахування пені в сумі, зазначеній у поданні №1 від 24 січня 2013 року за Договором про надання субкредиту від 26 листопада 1996 року №2014-1, укладеним між Міністерством фінансів України та ВАТ "Західенерго", встановлено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі №2а-10083/10/1370, яка набрала законної сили, та в силу приписів ст.72 КАС України не потребує доказування.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
14. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
15. У касаційній скарзі зазначено, що спірна заборгованість (пеня за договором Субкредиту) є податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
16. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що право на нарахування пені за простроченим зобов`язанням передбачене Порядком обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року N174.
17. Представником позивача до суду касаційної інстанції подано додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких зазначено, що Податковим кодексом передбачено право контролюючих органів стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою, проте, на податковий орган не покладено обов`язку перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості.
18. Також у поясненнях вказано, що заборгованість ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" залишається непогашеною, а доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем не подано до суду.
19. ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
19.1. У запереченнях зазначено про безпідставність застосування до спірних правовідносин Постанови КМУ №1002 від 14 грудня 1995 року "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" та наказу Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року № 88 "Про затвердження порядку зарахування стягнутих сум для погашення заборгованості за іноземні кредити", оскільки у справі, що розглядається Кабінет Міністром України не приймались постанови про надання гарантій як за кредитним договором, так і Субкредитним договором, відповідач не укладав договорів застави під забезпечення таких договорів.
19.2. На думку представника відповідача, ГУ ДКСУ у Львівській області діяло з перевищенням повноважень щодо нарахування пені, окрім того, органи казначейства не належать ні до контролюючих органів, ні до органів стягнення, а тому не можуть застосовувати норми Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання заяви про уточнення позовних вимог) визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
22. На момент звернення позивача до суду із цим позовом засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначав Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III (далі - БК N2542-III).
23. Згідно з частиною четвертою статті 17 БК 2542-III у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
24. З січня 2011 року почав діяти Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року
N 2456-VI (далі - БК N 2456-VI).
25. Відповідно до частини дев`ятої статті 17 БК N 2456-VI прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
26. Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року N174 (далі - Порядок №174). Вказаний порядок почав діяти з 11 березня 2011 року.
27. Пунктом 1 Порядку №174 передбачено, що він, зокрема, встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.
28. Згідно з пунктом 2 Порядку №174 у ньому терміни вживаються у такому значенні:
-бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги;
- кредит - сума коштів, надана боржнику за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, на умовах кредитної (субкредитної) угоди;