1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 120/2005/19-а

адміністративне провадження № К/9901/35193/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,



розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 (головуючий суддя - Т.М. Шаповалова)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 (головуючий суддя - В.Ю. Сторчак, судді - Т.В. Іваненко, Л.С. Граб)

у справі № 120/2005/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації грошового забезпечення та стягнення розміру грошового забезпечення за час затримки при звільненні,



встановив:



Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) щодо непроведення нарахування та виплати у період з 03.10.2015 по 07.04.2016 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- стягнути із Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення нарахованого за період 03.10.2015 по 07.04.2016;

- визнати протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) щодо непроведення 07.04.2016 із ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні із військової служби у запас Збройних Сил України;

- стягнути із Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період із 08.04.2016 по день постановлення судом першої інстанції рішення у даній справі.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 04.04.2016 його було звільнено з військової служби за підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Згідно наказу командира Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) від 07.04.2016 № 129-ос позивач був знятий з усіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини 2382. 13.05.2019 адвокатом в інтересах позивача був надісланий адвокатський запит № 523 та була отримана відповідь 23.05.2019, у якій вказано, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача у період у 2015-2016 роках не здійснювалась. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у неправомірному ненарахуванні та невиплаті йому індексації грошового забезпечення і в частині непроведення своєчасного розрахунку при звільненні його з військової служби, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) щодо непроведення нарахування та виплати у період з 03.10.2015 по 07.04.2016 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . Стягнуто із Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення нарахованого за період 03.10.2015 по 07.04.2016. Визнано протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) щодо непроведення 07.04.2016 із ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні із військової служби у запас Збройних Сил України. Стягнуто із Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період із 08.04.2016 по день постановлення судом першої інстанції рішення у даній справі.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця. Крім того, суди прийшли до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що полягає у непроведенні 07.04.2016 остаточного розрахунку при звільненні позивача з військової служби в Державній прикордонній службі України у запас Збройних Сил України, що відповідно до норм трудового законодавства є підставою для виплати роботодавцем працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку є передчасною; позовні вимоги в частині нарахування та виплати середньомісячного грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок спрямовані на урегулювання тих правовідносин, які вібудуться в майбутньому, лише після виконання судового рішення про виплату індексації, у разі наявності такого. Крім того, зазначає, що проходження військової служби врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, а тому норми Кодексу законів про працю України на військовослужбовців не поширюються.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 04.04.2016 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Згідно наказу командира Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) від 07.04.2016 № 129-ос позивач був знятий зі всіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини 2382.

11. 13.05.2019 адвокатом Балтаком В.О. в інтересах позивача був надісланий адвокатський запит № 523 до відповідача щодо роз`яснення чи нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.07.2015 по 07.04.2016.

12. Листом Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2382) № 11/3309 від 23.05.2019 надано відповідь, у якій вказано, що за період проходження військової служби у військовій частині 2382 з 03.10.2015 по 07.04.2016 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалася і не виплачувалась. Кошторисними призначеннями військової частини 2382 Державної прикордонної служби України не передбачалась виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям з липня 2015 року.

13. Позивач вважає, що в даному випадку мав місце факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача в частині ненарахування та невиплаті йому індексації грошового забезпечення і в частині непроведення своєчасного розрахунку при звільненні його з військової служби.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Статтею 48 Конституції України визначено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

16. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".

17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

18. Частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

19. Частинами першою, другою статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

20. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

21. Частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

23. Пунктами 1-3 Порядку № 159 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).


................
Перейти до повного тексту