ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 0640/4696/18
адміністративне провадження № К/9901/11952/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Семенюка М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Франовської К.С., суддів Кузьменко Л.В., Сушка О.О.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі також - відповідач), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення №РВ-1800547832018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 20 вересня 2018 року, прийнятого державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 20 вересня 2018 року (реєстраційний номер - ЗВ-1806955232018);
зобов`язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області внести відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0450 га для індивідуального садівництва ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з присвоєнням кадастрового номеру.
Позов мотивований тим, що відмова відповідача зумовлена невиконанням судового рішення і відмовою внесення відповідних змін до відомостей Державного земельного кадастру та внесення нових відомостей щодо спірної земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 вересня 2018 року №РВ-1800547832018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов`язано Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0450 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за заявою ОСОБА_1 від 20 вересня 2018 року. В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності за позивачем на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1822083000:07:002:1008, площею 27,0843 га за межами населених пунктів Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області скасовано, а тому суд дійшов висновку, що підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не може бути перетин ділянки, із заявою про внесення відомостей про яку звернувся із заявою до державного кадастрового реєстратора позивач, із ділянкою, реєстрація якої скасована судовим рішенням, а тому спірне рішення є протиправним і підлягає скасування. При цьому суд зазначив, що оскільки відповідачем не доказано наявність інших підстав для відмови в державній реєстрації земельної ділянки, для захисту прав та інтересів позивача, необхідно зобов`язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0450 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, за заявою ОСОБА_1 від 20 вересня 2018 року.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності за позивачем на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то враховуючи приписи статей 24, 25, частини першої статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та те, що за позивачем ще не зареєстроване право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то суди дійшли висновку, що ця вимога задоволенню не підлягає.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося зі скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 24 закону України "Про державний земельний кадастр України" однією із підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Водночас в рішенні Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 вересня 2018 року №РВ-180054783218 чітко зазначено, що земельна ділянка, яку бажає зареєструвати позивач перетинається з ділянкою за номером 1822083000:07:002:1008.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо часткового задоволення позову та постановили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.
Позиція інших учасників справи
1 липня 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 26 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №0640/4696/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 3 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 4 вересня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13 лютого 2017 року №6-849/14-17-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради площею 0,045 га, для індивідуального садівництва.
Після виготовлення проекту землеустрою, погодження його Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області позивачем 20 вересня 2018 року подано до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву (реєстраційний номер ЗВ-1806955232018) про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0450 га, яка розташована за адресою Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, СТ "Соколовське", тов. "Фіалка" ділянка №95.
За наслідками розгляду даної заяви державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняв рішення від 20 вересня 2018 року №РВ-180054783218 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:
- невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: XML Структура Значення номера кадастрової зони CadastralZoneNumber не відповідає вимогам Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 - дванадцятизначний (0-9)(10):(0-9)(2). XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документа. Перетин ділянок з ділянкою 1822083000:07:002:1008. Площа співпадає на 100%;
- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.