ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа №260/348/19
адміністративне провадження №К/9901/26609/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №260/348/19
за позовом ОСОБА_1
до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142)
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,
за касаційною скаргою адвоката Балтака Дмитра Олеговича в інтересах ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2019 року звернувся з адміністративним позовом до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) (далі - "Мукачівський прикордонний загін"), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з ОСОБА_1 7 червня 2017 року остаточного розрахунку при звільненні з військової служби;
- стягнути з Мукачівського прикордонного загону на користь позивача середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 8 червня 2017 року до 16 січня 2019 року.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1, адвокат Балтак Д.О. вказує на те, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року у справі №807/450/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Мукачівського прикордонного загону щодо непроведення нарахування і виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 7 червня 2017 року і зобов`язано відповідача у вказаній справі виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за цей період. Проте остаточний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 з військової служби у частині виплати йому вказаної індексації на виконання судових рішень у справі №807/450/18 відповідач здійснив лише 17 січня 2019 року. З цих підстав позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною і такою, що порушує його право на своєчасне отримання належних до виплати грошових сум при звільненні. Вказує, що його порушене право необхідно захистити шляхом визнання протиправною бездіяльності Мукачівського прикордонного загону щодо непроведення з позивачем 7 червня 2017 року остаточного розрахунку при звільненні з військової служби і стягнення з відповідача середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в частині індексації грошового забезпечення.
Крім того, адвокат Балтак Д.О. зауважує, що повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у справі №807/450/18 є підставою для стягнення на користь позивача середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні без застосування принципу співмірності, що випливає з правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 21січня 2015 року у справі №6-195цс14 і від 13 березня 2017 року у справі №6-259цс17.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 31 травня 2019 року позов задовольнив:
- визнав протиправною бездіяльність Мукачівського прикордонного загону щодо непроведення з ОСОБА_1 7 червня 2017 року остаточного розрахунку при звільненні його з військової служби;
- стягнув з відповідача на користь позивача середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 8 червня 2017 року до 16 січня 2019 року в сумі: 169852,74 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення відповідачем строку розрахунку з позивачем щодо сум індексації при звільненні встановлений судом у справі №807/450/18, а тому відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України") ОСОБА_1 має право на стягнення всієї суми середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку з моменту його звільнення до часу виплати йому відповідних сум індексації на виконання судових рішень у справі №807/450/18.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове, яким позов задовольнив частково: зобов`язав Мукачівський прикордонний загін виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі: 16753,88 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір виплати за час затримки розрахунку при звільненні, застосував принцип співмірності, враховуючи те, що сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні у 84 рази перевищує суму, належну до виплати ОСОБА_1 (відповідач не виплатив 2020,76 грн, тоді як суд першої інстанції стягнув 169852,74 грн компенсації). Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення з ОСОБА_1 7 червня 2017 року остаточного розрахунку при звільненні, апеляційний суд зауважив, що ця вимога була вирішена судами у справі №807/450/18 і не стосується предмету цього спору, а тому суд відмовив у її задоволенні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі адвокат Балтак Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року залишити без змін.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував принцип співмірності, зменшивши суму стягнення за час затримки розрахунку при звільненні зі 169852,74 грн до 16753,88 грн. Так, посилаючись на праву позицію щодо застосування статті 117 КЗпП України, викладену Верховним Судом України у справах №6-259цс17, №6-195цс14, скаржник зауважує, що застосування принципу співмірності можливе лише за умови часткового задоволення вимог про стягнення належних позивачеві при звільненні сум. Оскільки вимоги ОСОБА_1 щодо розміру належних йому при звільненні сум у справі №807/450/18 суд задовольнив повністю, то принцип співмірності, на думку скаржника, у цій справі (№260/348/19) не повинен застосовуватися.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Представник Мукачівського прикордонного загону вказує на те, що виплата індексації грошового забезпечення у цьому випадку не є правовою підставою для проведення виплати середнього заробітку в розумінні Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Також відповідач зауважує, що позивачу було відомо про всі виплати, які були включені до суми остаточного розрахунку, ще під час розгляду справи №807/975/17 (ухвала про відкриття провадження від 30 серпня 2017 року), а тому слід відмовити йому у задоволенні вимоги про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 7 червня 2017 року наказом №142-ос "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом "б" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). Він був знятий з усіх видів забезпечення, виключений зі списків особового складу та зарахований до військового резерву першої черги оперативного резерву.
25 квітня 2018 року позивач звернувся до Мукачівського прикордонного загону для отримання інформації стосовно виплати йому всіх видів грошового забезпечення при звільненні.
Листом від 7 травня 2018 року №14-4949 відповідач повідомив ОСОБА_1, що нарахування і виплата індексації грошового забезпечення не проводилися.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року у справі №807/450/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року до 7 червня 2017 року (дата виключення зі списків особового складу) та зобов`язано Мукачівський прикордонний загін провести нарахування і виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Відповідач виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення 17 січня 2019 року в сумі: 2020,76 грн.
За таких обставин позивач вважає, що відповідач, зокрема, зобов`язаний виплатити йому середнє грошове забезпечення за затримку розрахунку при звільненні з 8 червня 2017 року до 16 січня 2019 року.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.