Постанова суду № 804/226/16 від 03.09.2020 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 804/226/16

адміністративне провадження № К/9901/18934/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Імексбанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В., від 17 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Імексбанк" (далі - Уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), третя особа - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк", третя особа), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відкриваючи поточний рахунок в ПАТ "Імексбанк" та укладаючи договір про приєднання до публічного договору банківського вкладу, не міг довідатися, що даний банк є проблемним, тому відмова включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, та нездійснення виплати гарантованої суми відшкодування є незаконними та порушують право позивача, гарантоване Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2016 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в Уповноваженої особи Фонду відсутні правові підстави для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем не доведено наявності підстав вважати правочин, укладений між позивачем та ПАТ "Імексбанк", нікчемним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 червня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що договір є нікчемним, адже він укладений у період запровадження в ПАТ "Імексбанк" обмежень у зв`язку з віднесенням банку до категорії проблемних, зокрема, постановою Національного банку України (НБУ) від 15 січня 2015 року 16/БТ було заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана до суду 12 червня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/226/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом закінчено не було.

Ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/226/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не заявляли.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що позивач не міг знати про запроваджені у банку обмеження, а тому дії Уповноваженої особи Фонду не відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

31 липня 2017 року від Уповноваженої особи Фонду та 4 серпня 2017 року від представника ФГВФО надійшли заперечення на касаційну скаргу, де зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 16 січня 2015 року між позивачем та ПАТ "Імексбанк" укладений договір № 30023594 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 21 січня 2014 року, вклад "Постійний клієнт" 3 міс. 17%. Відповідно до умов зазначеного договору сума вкладу складає 185 000,00 грн.

Виконання означеного договору підтверджено випискою з особового рахунку вкладника ОСОБА_1, згідно даним якої рахунок відкрито 16 січня 2015 року, того ж дня рахунок поповнено на суму 185 000,00 грн шляхом внесення грошових коштів в результаті проведеної операції - зняття готівкових коштів в розмірі 185 000 грн з рахунку іншої особи в тому ж банку - ОСОБА_2 з одночасним зарахуванням їх на рахунок ОСОБА_1 .

На підставі постанови Правління НБУ від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних" рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2015 року № 16 з 27 січня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Імексбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П.

Наказом Уповноваженої особи № 34-в від 5 лютого 2015 року створена комісія та призначено проведення перевірки укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу депозиту та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки).

За наслідками проведеної перевірки складений акт від 6 квітня 2015 року № 06/04, яким зафіксовано факт виявлення ряду правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Зокрема, виявлено проведення касових операцій без фактичного внесення/отримання готівкових коштів, а також проведення банківських операцій в період застосування обмежень, встановлених у відповідності до постанови Правління НБУ від 15 січня 2015 року № 16/БТ.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23 квітня 2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк" продовжено до 26 травня 2015 року.

Згідно з постановою Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Імексбанк" рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 травня 2015 року № 105 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб.

У зв`язку з прийняттям Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації AT "Імексбанк" на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що Фонд з 4 червня 2015 року до 15 липня 2015 року включно розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку через установи банку-агента Фонду ПАТ "АЛЬФА-БАНК".

Листом № 7067 від 26 травня 2015 року Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Імексбанк" Северин Ю.П. повідомив позивача про результати проведеної перевірки, якою, зокрема, встановлено проведення ряду операцій, що містять ознаки нікчемності та підпадають під критерії нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1 відкритому відповідно до договору № 30023594 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 16 січня 20158 року, знаходилась сума 185 000,00 гривень. Кошти були перераховані у спосіб зняття з депозитного рахунку іншої особи у цьому ж банку та зарахування на рахунок позивача.

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позову виходив з правильності висновків Уповноваженої особи Фонду про наявність підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, вважати договір № 30023594 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 16 січня 20158 року нікчемним. Однак, колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на наступне.

................

Перейти до повного тексту