ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 804/3648/16
адміністративне провадження № К/9901/43526/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Степаненко В.В. від 28 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сафронова С.В., Поплавського В.Ю., Чепурнова Д.В. від 6 грудня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (далі - позивачі) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Юлії Вікторівни (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК", відповідач - 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач - 2), в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 1 грудня 2014 року, яке оформлене протоколом засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/14, про тимчасове блокування виплати окремим вкладникам в частині блокування коштів за рахунками позивачів, а також зобов`язати відділ організації виплат Фонду зняти блокування у файлах "D" та "Z" Узагальненої бази даних Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" включити позивачів до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 1 грудня 2014 року, оформлене протоколом засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/14, про тимчасове блокування виплати окремим вкладникам є незаконним та таким, що порушує права позивачів як вкладників, передбачені статтею 41 Конституції України, а також таким, що було винесене поза межами повноважень відповідачів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачами документально підтверджено розміщення коштів за вкладами у ПАТ "АКТАБАНК", які підлягають відшкодуванню у відповідності до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, наявності підстав для невключення позивачів до переліку вкладників, оскільки договори позивачів не визнані нікчемними, а обмеження операцій за рахунками позивачів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 26 січня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 804/3648/16, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання сторонами заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/3648/16 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Представником позивачів та відповідачем - 2 подані клопотання про забезпечення їх участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2020 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційні скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб лише затверджує загальний реєстр вкладників, який формується Уповноваженою особою Фонду, а тому позовні вимоги до Фонду вважає передчасними.
Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що розміщення вкладів здійснено позивачами з метою штучного створення зобов`язань Фонду, що є ознакою нікчемності правочинів, визначеною пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Скаржник вказує на неправильність стягнення судами попередніх інстанцій судового збору на користь позивачів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Фонд не обслуговується в органах Державної казначейської служби України, а тому на його утримання відсутні бюджетні асигнування.
Крім того, скаржник посилається на правову позицію, що міститься у постанові Верховного Суду України від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14, відповідно до якої на спори, що виникають на стадії ліквідації банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Від представника позивачів надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначається, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі повного встановлення всіх обставин справи та правильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в період 6-7 серпня 2014 року між позивачами та ПАТ "АКТАБАНК" були укладені наступні договори банківського вкладу "Банківська класика":
з ОСОБА_1 - № В21-17021/Т/630514 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_2 - № В21-17018/Т/630399 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_3 - № В21-17027/Т/630409 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу - 180 000 грн;
з ОСОБА_4 - № В21-17023/Т/630502 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_5 - № В21-17022/Т/630508 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_6 - № В21-17019/Т/630513 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_7 - № В21-17017/Т/630517 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_8 - № В21-17219/Т/631154 від 7 серпня 2014 року, сума вкладу 194 954,27 грн;
з ОСОБА_9 - № В21-17233/Т/631337 від 7 серпня 2014 року, сума вкладу 47 988,92 грн;
з ОСОБА_10 - № В21-17024/Т/630403 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн;
з ОСОБА_11 - № В21-17026/Т/630394 від 6 серпня 2014 року, сума вкладу 180 000 грн.
Строк вкладу - 1 місяць до 6-7 вересня 2014 року включно, під 18% (вісімнадцять) річних, а також відповідні договори банківських рахунків.
Факт укладання договорів та перерахування коштів (внесення вкладу) підтверджується вищевказаними договорами банківського вкладу "Банківська класика" та відповідними меморіальними ордерами.
На підставі постанови Правління Національного банку України (НБУ) від 16 вересня 2014 року № 576 "Про віднесення ПАТ "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 вересня 2014 року прийнято рішення № 90 про запровадження з 17 вересня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В.
1 грудня 2014 року Протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/14 погоджено пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ "АКТАБАНК" згідно переліку, наведеному у листах від 26 листопада 2014 року № 5225 та від 28 листопада 2014 року № 5251, та зобов`язано відділ організації виплат Фонду відобразити блокування у файлах "D" та "Z" Узагальненої бази даних Фонду.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 15 січня 2015 року № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 січня 2015 року за № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. строком на 1 рік з 16 січня 2015 року по 15 січня 2016 року включно.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у середині січня 2015 року кожен із позивачів письмово звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою про отримання суми вкладу та процентів по ньому, як це передбачено пунктом 1.1 вищезазначених договорів, а також про включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "АКТАБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, 20 січня 2015 року позивачі повторно зверталися із аналогічними заявами до уповноваженої особи Фонду.
З листів-відповідей уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" Приходько Ю.В. судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачів було повідомлено про те, що під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб, була виявлена група договорів банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку, укладених за обставин, що можуть вказувати на приготування до заволодіння державними коштами - коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом створення умов для отримання компенсації вкладів. З метою встановлення дійсних фактичних обставин справи, які передували вказаним вище операціям, подано заяву до прокуратури м. Дніпропетровська про відкриття кримінального провадження за фактами можливого заволодіння коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 16 вересня 2014 року №576 "Про віднесення ПАТ "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" на депозитних рахунках: ОСОБА_1 № В21-17021/Т/630514, ОСОБА_2 № В21-17018/Т/630399, ОСОБА_3 № В21-17027/Т/630409, ОСОБА_4 № В21-17023/Т/630502, ОСОБА_5 № В21-17022/Т/630508, ОСОБА_6 № В21-17019/Т/630513, ОСОБА_7 № В21-17017/Т/630517, ОСОБА_10 № В21-17024/Т/630403, ОСОБА_11 № В21-17026/Т/630394 знаходилась сума по 180 000 грн; ОСОБА_8 № В21-17219/Т/631154 - 194 954,27 грн; ОСОБА_9 № В21-17233/Т/631337 - 47 988,92 грн.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачів не було включено до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок Фонду, у зв`язку з тим, що договори банківського вкладу від 6-7 серпня 2014 року мають ознаки нікчемності на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачами та ПАТ "АКТАБАНК", оскільки на підставі цих договорів у позивачів не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих договорів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачам.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.
Суд зазначає, що на позивачів у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.