ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 340/3130/19
провадження № К/9901/14684/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 (суддя Жук Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 (головуючий суддя Мельник В.В., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.)
у справі № 340/3130/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 29.10.2019 № 11-6530/14-19-СГ;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9026 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
3. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №340/3130/19 й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі №340/3130/19.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9026 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
6. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 16.11.2000 серії КР 00215, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №224, виданого на підставі рішення Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 15.12.1999 №116, ОСОБА_2, землю надано у постійне користування площею 50,00 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, земельна ділянка надана для ведення сільського (фермерського) господарства.
7. На заяву ОСОБА_1 . Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ від 29.10.2019 №11-6530/14-19-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: відповідно до наявної у Головному управлінні інформації, земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у користуванні іншої особи та відсутні відомості про припинення права користування даною земельною ділянкою (ст. 116, 126 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
8. Незгода ОСОБА_1 з наказом відповідача і стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на законних підставах, оскільки доказів отримання членами фермерського господарства "Наталі" безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, суду не надано, як і не надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 є членом фермерського господарства "Наталі".
10. Суд апеляційної інстанції також відзначив, що Фермерське господарство "Наталі" фактично здійснює користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3520383700:02:000:9026, площею 50 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, ця земельна ділянка є об`єктом права постійного користування згідно з Державним актом, виданим на ім`я його голови ОСОБА_2 з часу його створення. Фермерське господарство набуло право на користування цією земельною ділянкою, це право підтверджено належними та допустимими доказами. Доказів припинення чи скасування державного акту на право постійного користування землею для ведення фермерського господарства серії КР №00215, виданого 16.11.2000 ОСОБА_2, позивачем суду не надано.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі позивач покликається на те, що під час ухвалення оскаржених судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій:
1) не взяли до уваги висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 в справі № 912/3219/17 та неправильно застосували норми матеріального права, а саме: ст. ст. 2, 5, 8, 12, 16 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та не застосовано норми права, викладенні в абз. 7 ч. 2 ст. 4 й ст. 13 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", ч. ч. 6, 7 ст. 19, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ст. 27 ЗК України від 18.12.1990, які мали були застосовані, і з огляду на це, за ствердженням заявниці, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про припинення у ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою з дати реєстрації Фермерського господарства "Наталі" та переходу права постійного користування до названого фермерського господарства.
2) не зважили на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 в справі № 525/1385/16-ц, від 21.03.2019 в справі № 185/1677/17, від 20.03.2019 в справі №587/260/17, від 18.03.2019 в справі № 472/598/16-ц та неправильно застосували норми матеріального права, передбачені ст. ст. 92, 102-1, 116, 118, 125, 126. 131 ЗК України, п. 6 Перехідних положень ЗК України, ст. ст, 407, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст. ст. 19, 20, 23 Закону України "Про фермерське господарство", внаслідок чого, на переконання скаржниці висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо неприпинення з 25.05.2018 (на момент смерті ОСОБА_2 ) права постійного користування земельною ділянкою не відповідають обставинам справи.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.
15. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
16. За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
17. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
18. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
19. У ст. 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч. 1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.