ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 808/967/16
адміністративне провадження № К/9901/31731/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2016 (суддя: Д.В. Татаринов) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (колегія суддів: А.А. Щербак, Ю.В. Дурасова, Н.П. Баранник ) у справі №808/967/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" (далі - Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 04 січня 2016 року №00000208262201;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 04 січня 2016 року №00000108-26-22-01.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач за результатами перевірки дійшов необґрунтованих висновків про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника з ТОВ "Прінт Інжінірінг" за період травень 2015 року з причин неможливості встановити факт (законне джерело) реального походження товару (мазут М-100) та його рух по ланцюгу придбання від постачальника до кінцевого споживача, а також нереальності господарських операцій внаслідок певних недоліків у транспортних документах. Позивач зазначив про наявність у нього всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення коштів до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України базується виключно на його припущеннях.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.01.2016 №00000208262201. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.01.2016 №00000108-26-22-01.
Рішення судів мотивовані тим, що матеріалами справи спростовано доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом, а відтак наявні в матеріалах справи документи можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг, як і його подальший продаж, що підтверджує дійсну мету господарської діяльності позивача.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди розглядаючи дану справу, не здійснили належної оцінки відсутності належно оформлених документів, які можуть підтвердити факт транспортування придбаних позивачем у його контрагента товарно матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), що доводить факт удаваності правовідносин позивача з його контрагентами. При цьому відповідач в касаційній скарзі цитує акт перевірки, який не підлягає додаткового зазначення.
В письмових запереченнях на дану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив про залишення її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі від 04.12.2015 №480 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства (код за ЄДРПОУ 30599713) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Прінт Інжінірінг" (ЄДРПОУ 34880036) та покупцями за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до першого примірника акта перевірки.
За результатами перевірки складено Акт перевірки №57/08-26-22-03/30599713 від 21.12.2015, яким встановлено порушення: пункту 198.1. пункту 198.2. пункту 198.3. пункту 198.6 статті 198. Пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 ПК України за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ "Прінт Інжінірінг" (ЄДРПОУ 34880036) за травень 2015 року, що в свою чергу привело до завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду р.24 декларації з ПДВ за травень 2015 року на суму - 1087151 грн. та заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 63983 грн.; пункту 185.1 статті 185 ПК України, у ТОВ "ТПК "Промторгсервіс" відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника ТОВ "ПРІНТ ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРГІОУ 34880036) на ТОВ "ТГІК "Промторгсервіс" (ЄДРПОУ 30599713) та подальшу реалізацію цього товару на ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (код ЄДРПОУ 365 1 1938) на суму ПДВ - 1324919,29 грн.
На підставі Акту перевірки №57/08-26-22-03/30599713 від 21 грудня 2015 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00000108-26-22-01 від 04.01.2016, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс"" збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем у сумі 63983,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 31991,50 грн.;
- №00208262201 від 04.01.2016, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс"" визначено завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1087151,00 грн.
Також судами було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Прінт Інжінірінг" за період травень 2015 року з причин відсутності реального походження товару (законного джерела), а відтак й відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Прінт Інжінірінг" у вищезазначений період.
Не погоджуючись із даними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду, який визначив їх незаконними, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Так, розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанції висловлюючись на аналізі положень статей 187, 198 та 200 ПК України дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що акти індивідуальної дії, які є предметом даного судового розгляду прийняті протиправно, виходячи із встановлених обставин справи.
При цьому, здійснюючи посилання на положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суди зауважили про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Верховний Суд відзначає, що судами було досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.
При цьому, правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на податкової інформації відносно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Так судами досліджено зміст, та дійсність настання наслідків по укладеному між позивачем та його контрагентом договору №23/10-2014 від 23.10.2014. Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс"" є покупцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" є продавцем. Підпунктом 1.1 пункту 1 договору поставки нафтопродуктів встановлено, що постачальник зобов`язаний поставити у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором.
При цьому, суди попередніх інстанцій дослідили наявність сформованих по вказаним договореним відносинам з вказаним контрагентом похідних документів (специфікації; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні, в тому числі залізничні накладні; сертифікати якості; податкові та видаткові накладні, акти здачі-виконаних і прийнятих робіт та наданих послуг та інше).