ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 813/8426/14
адміністративне провадження № К/9901/14176/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Вест Трейд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року (головуючий суддя Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Вест Трейд" до Львівської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд Вест Трейд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання неправомірними дій по коригуванню митної вартості товарів та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/900058/2 від 05 листопада 2014 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а не по основному (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що у зв`язку із непідтвердженням Підприємством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), відповідачем правомірно скориговано останню за другорядним методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій наведених ним як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі доводів та обґрунтувань щодо безпідставного визначення митним органом митної вартості імпортованого Товариством товару із застосуванням другорядного методу, зважаючи, що митна вартість останнього, визначена за основним методом, була належним чином підтверджена поданими доказами.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 02 квітня 2014 року між Товариством (як покупцем) та компанією "Loyal Group Trading Co. Ltd" (як продавцем) укладено контракт поставки товару №14001, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити у строк, кількості, по ціні, якості і номенклатурі (асортименту) полістирол, що вспінюється (марки King Pearl), відповідно до проформи-інвойсу, який є невід`ємною частиною даного контракту.
З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов контракту, позивачем подано до Митниці митну декларацію №209120000/2014/844357 від 04 листопада 2014 року, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - ціною договору (контракту) в сумі 1730 доларів США за тону продукції.
На підтвердження заявленої митної вартості Товариством додано до митної декларації: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; залізничну накладну для внутрішнього сполучення; коносамент; банківські платіжні документи, що стосуються товару; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; калькуляцію транспортних витрат; документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист; рахунок-проформу; зовнішньоекономічний договір (контракт); договір про надання послуг митного брокера; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; сертифікат походження товару; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару; екологічну декларацію; сертифікат якості; копію митної декларації країни відправлення.
Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією №209120000/2014/844357, за результатами чого встановлено наявність розбіжностей та на підставі частини 3 статті 53 МК України запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: транспортні (перевізні) документи (договір на перевезення, заявку); рахунок-проформу; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем 05 листопада 2014 року додатково надано Митниці проформу-інвойс від 09 вересня 2014 року, прайс-лист від 09 вересня 2014 року, договір на перевезення від 12 вересня 2014 року, інформацію біржової організації ICIS про вартість сировини від 05 вересня 2014 року, від 08 вересня 2014 року, від 09 вересня 2014 року та зазначено, що інших документів він подати не може.
05 листопада 2014 року Митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2014/00508 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/900058/2, згідно із яким таку вартість визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України в розмірі 1865 доларів США за тону продукції (джерело інформації - митна декларація №807100001/2014/5241 від 04 вересня 2014 року).
В своєму рішенні Митниця зазначала про наявність розбіжностей у поданих документах, а саме: у контракті №14001 від 02 квітня 2014 року виробником товару вказана компанія "Loyal Group Trading Co. Ltd", а у митній декларації №209120000/2014/844357 від 04 листопада 2014 року - фірма "NINGBO XINQIAO CHEMICAL INDASTRIAL CO."; адреса продавця у митній декларації та інвойсі відрізняється від адреси у платіжному дорученні; зовнішньоекономічний контракт надіслано без останнього аркушу, який містить обов`язкові реквізити сторін; крім того згідно транспортно-експедиційного договору здійснюється 100% передоплата, якщо інше не передбачено заявкою, проте остання, як і висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не подані.
10 листопада 2014 року на адресу Митниці Товариство надіслало додаткові документи щодо визнання митної вартості за митною декларацією №209120000/2014/844357 від 04 листопада 2014 року та просило скасувати рішення №209000006/2014/900058/2 від 05 листопада 2014 року, втім відповідач листом від 25 листопада 2014 року №13-70-25/32-1587 відмовив позивачу у перегляді рішення №209000006/2014/900058/2 від 05 листопада 2014 року.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.